Семенишена Наталія
к.е.н., доцент
Подільський державний аграрно-технічний університет
м. Кам’янець-Подільський
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ОБЛІКОВОЇ ТЕОРІЇ В ІНСТИТУЦІЙНІЙ ПЛОЩИНІ
На даному етапі розвитку держави стрімко зростає сума економічних знань, відповідно для управління уточнюється науково-практична база бухгалтерського обліку. Проблеми бухгалтерського обліку тісно переплітаються і вплітаються у інституційну теорію,як найбільш універсальну на даний час досліджень.
Плеяда вчених, зокрема В.М. Жук [2], Г.Г. Кірейцев, О.О.Канцуров та ін.. серед вітчизняних та С.А. Полєнова, Л.А. Чайковська, Е. Воронова та ін. серед зарубіжних на достойному рівні розвивають інституційне середовище бухгалтерського обліку та його контури.
Для подальшого дослідження теорії та методології бухгалтерського обліку вченими беззастережно та безальтернативно пропонується використовувати інституційний підхід. В рамках даної теорії інститут обліку розглядається «не сам по собі, а в сукупності, що включає в себе право, соціологію, економіку, культуру та інші суміжні дисципліни. Інституційний підхід дозволяє не тільки розглянути шляхи можливого вирішення наявних в обліковій теорії проблем, а й поставити принципово нові питання, зокрема, про взаємний вплив обліку та інших інститутів, дії культурних феноменів, еволюційності та наступності облікових концепцій» [1].
Висвітлення та розв’язання актуальних проблем облікової теорії у інституціональній площині є вершиною сучасної економічної думки. Знання цієї теорії в тій чи іншій мірі використовуються для прогнозування й координації розвитку більшості складових економічної науки.
Як зазначає В. Жук, «інституціональна теорія першочергово пов’язує успішність реформи зі станом розвитку неформальних інститутів. … прогнозується модель розвитку системи обліку на теоретичних доктринах інституціональної теорії, концепції сталого розвитку, принципах синергетичної теорії» [2].
Таким чином, інституційна площина бухгалтерського обліку дає змогу констатувати наступне.
У сучасній глобальній економіці досить виразно простежується головне завдання обліку – багатоаспектне вимірювання й інтерпретація результатів діяльності суб’єкта господарювання та оцінка вартості його економічних ресурсів. Таке завдання надзвичайно складне і може бути реалізоване тільки реформуванням і подальшою еволюцією категоріального апарату власне обліку та методів обліково-аналітичних процедур у напрямі узгодження зі змінами в трансформації економічного середовища.
Як спеціальна галузь наукового знання, бухгалтерський облік перебуває на стадії швидкого накопичення емпіричних даних, виникнення нових теоретичних положень і методологічних підходів. Проте базова чисельність різноманітних економічних ресурсів і процесів реальної економіки зростає ще стрімкіше, на які традиційна бухгалтерська методологія ефективної відповіді не має, що є однією з проблем розвитку бухгалтерського обліку в умовах сучасної економіки.
З початку зародження і в процесі еволюції розвиток бухгалтерського обліку, а саме методології (покладені в його основу теоретичні концепції і положення) відбувається в тісному зв'язку і взаємодії, причому цей зв'язок має багатовимірні (матричні) форми, кореспондує з іншими науками і науковими дисциплінами. Розуміння суті бухгалтерського обліку немислиме без пізнання такого зв'язку і відповідних законів інших наук.
Бухгалтерський облік, як і будь-яка галузь науки, і як інструмент управління бізнесом як на мікро-, так і на макрорівні пов’язаний з іншими галузями знання різними відносинами. Розуміння цих відносин сприяє більш точному визначенню предмета, об’єкта й методології бухгалтерського обліку.
Подальшими напрямами дослідження у даній проблемі є визначення теоретичних доктрин облікової науки та їх інтерпретація в національній системі обліку.
Список використаних джерел
- Воскресенская, Н.В. Львова М.В. Институциональный подход в бухгалтерском учете. Url : http://cyberleninka.ru/article/n/institutsionalnyy-podhod-v-buhgalterskom-uchete
- Жук В.М. Застосування інституціональної теорії у вирішенні проблем розвитку бухгалтерського обліку. Фінанси України. 2010. № 9. С.115-123.
| 
