Лаврук Наталія
к.е.н., асистент
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
м. Чернівці
ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКУ ТА ЇЇ ПЛАНУВАННЯ
У сучасних ринкових умовах посилення конкуренції, концентрації і централізації банківського капіталу, активізації процесів глобалізації, розширення асортименту банківських послуг, прискореного розвитку комп’ютерних систем і інформаційних технологій, призводять до ускладнення банківської діяльності. Усі ці, як і багато інших, проблем першочергово пов’язані з недосконалістю законодавчої та нормативної бази стосовно регулювання банківської діяльності і фінансовою нестабільністю економіки [2]. Такі процеси спонукають до застосування нових підходів до управління банком, серед яких важливим, у сучасній українській банківській науці і практиці, є планування його фінансової діяльності.
Необхідність фінансового планування у регіонах України обумовлюється наступними основними причинами:
- появою загальносвітових тенденцій, які примушують банки планувати у кожній національній банківській системі свою фінансову діяльність.
- розвитком фінансової інтеграції та розширенням можливостей виходу національних банків, як повноцінних конкурентів банківських структур, на міжнародні грошові і фінансові ринки.
- необхідністю фінансового планування банківської діяльності, яка зумовлена зниженням рівня дохідності активних операцій банку, підвищенням вартості ресурсів відносно ціни їх розміщення, зменшенням прибутку і зниженням рівня рентабельності банку.
Дослідження банківської діяльності показало, що планування створює для банків важливі переваги: забезпечує раціональне використання ресурсів банку, створення сприятливих умов для розвитку нових напрямків банківської діяльності, попереджує про виникнення ризикових ситуацій; координує роботу управлінського персоналу банку і його численних філій.
Водночас виникає потреба у використанні різних інструментів і методів планування, які дають можливість керівникам та спеціалістам банків систематизувати і удосконалити складні структури управління банківською діяльністю, а також у руслі нових змін налаштувати у банках процеси планування. За результатами проведеного опитування 51,8% працівників банків відмітили, що більш інтенсивно будуть розвиватися ті банки, які забезпечать ефективне використання усіх наявних ресурсів (фінансових, економічних, кадрових, технологічних), активізують впровадження нових технологій обслуговування клієнтів і інноваційні методи планування банківської діяльності.
Цілеспрямованою метою фінансової діяльності банку є розміщення власного і залученого капіталів в активні операції для забезпечення подальшого збільшення капіталу за рахунок отримання прибутку. Натомість важливою умовою виступає збереження високого рівня платоспроможності та ліквідності банку. Стверджується, що “ліквідність визначає готовність своєчасного виконання зобов’язань банку…, а платоспроможність – це здатність банку своєчасно і повністю виконувати свої грошові зобов’язання” [7, с. 14].
Зазначимо, що основною передумовою для організації фінансової діяльності банків є наявність фінансів банку, які нерозривно пов’язані з використанням товарно-грошових відносин, що формують фінансові потоки, та регулюючої ролі не тільки держави, але й Національного банку України (НБУ) [3]. Як показують численні дослідження зарубіжних та вітчизняних науковців застосування прикладної фінансової науки в банках сприяє вирішенню практичних задач організації фінансової діяльності банків (управління капіталом, кредитними ресурсами, їхньою прибутковістю і рентабельністю) [1; 4; 5; 6]. Однак, недостатньо уваги надається вченими процесам формування фінансів банку, рівню державного впливу на фінансову діяльність банків та її плануванню.
Необхідність такого дослідження пов’язана з тим, що тільки безперервний та встановлений (визначається відповідним місцем їхнього розміщення) рух фінансових ресурсів забезпечує можливість організації фінансового планування. Водночас стан фінансових потоків у банку, які характеризуються збалансованістю і наявністю апробованих механізмів регулювання та саморегулювання, показує якість фінансового планування.
Фінансове планування направлене на складання різного роду бюджетів, що враховують необхідні витрати на інноваційні банківські програми, проекти, планові і звітні баланси банку, які забезпечують їхню реалізацію і дотримання встановлених лімітів. Перед початком складання алгоритму фінансових планів необхідно сформувати інформацію за переліком показників (загальний розмір активів банку, обсяг і структура кредитного портфеля та платних зобов’язань, процентна маржа, відсоткові ставки за окремими видами процентних активів та пасивів і ін.). Зазвичай з використанням і аналізом результатів виконання плану одного періоду, розробляються фінансові плани на наступний період.
Викладене дає підстави до висновку, що фінансове планування включає:
- технологію (складовими є методи і інструменти внутрішньобанківського фінансового планування) складання фінансового плану;
- спрямування фінансового планування на створення систем різних видів фінансової відповідальності, набір заходів складання і контролю за виконанням планів, розподіл функцій і зобов’язань банківських працівників;
- процес автоматизації розрахунків, яка одночасно дозволяє реалізувати безперервний контроль за виконанням фінансових планів .
Встановлено, що для організації процесів планування дуже важливою є структура та види банківських грошових потоків, з яких одні забезпечують виконання тих операцій, які йому дозволяє банківська ліцензія і різного роду дозволи; інші – пов’язані з організацією діяльності банку, як суб’єкта підприємницької діяльності. Відповідно фінансова діяльність банка формує і об’єднує процеси організації названих грошових потоків.
Вважаємо, що у перспективі для розвитку та впровадження процесів фінансового планування в банку необхідно: забезпечити використання вартісного підходу до процесів планування, оскільки він дозволяє скомпонувати усі необхідні кошти для інвестування розвитку банків, підвищити якість інформації з метою формування і прийняття ефективних рішень щодо складання фінансового плану, своєчасно врахувати не тільки витрати, але й ризики у банківській діяльності; створити умови для розробки методичного забезпечення складання фінансових планів і прогнозів та здійснення усестороннього аналізу показників і результатів їхнього виконання. Усе це дасть можливість покращити рівень стратегічного фінансового планування діяльності банків та підвищити ефективність функціонування банківської системи.
Список використаних джерел
- Бригхем, Е. Ф. Основы финансового менеджмента: Пер. с англ. [Текст] / Е. Ф. Бригхем. – К.: Молодь, 1997. – 1000 с.
- Закон України «Про банки і банківську діяльність» №1404-VIII від 02.06.2016. ВВР, 2016, №30 зі змінами та доповненнями:[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14
- Кузнєцова, Л. В. Організація планування фінансової діяльності банку: Монографія [Текст] / Л. В. Кузнєцова, Ю. К. Маслов. – Одеса: Пальміра, 2006. – 247 с.
- Пернарівський, О. Ризик та ліквідність комерційного банку // Вісник Національного банку України [Текст] / О. Пернарівський. – 2002. – №4. – С. 31-34.
- Примостка, Л. Управління активами і пасивами комерційного банку // Вісник Національного банку України [Текст] / Л. Примостка. – 2001. – №2. – С. 39-43.
- Сигел, Дж. Г. Финансовый менеджмент: Пер. с англ. [Текст] / Дж. Г. Сигел, Дж. К. Шим. – М.: Филинъ, 1996. – 400с.
- Ямпольський, М. М. Ліквідність банків і кредитна політика [Текст] / М. М. Ямпольський // Гроші кредит. – № 11. – 1992. – С. 12-23.
| 
