Архів / Archive

Гапак Наталія

к.е.н., доцент

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

м. Ужгород

КЛАСТЕРНИЙ ПІДХІД ДО АНАЛІЗУ СПРОМОЖНОСТІ ГРОМАД

Децентралізація та проведення у зв’язку з цим відповідних змін, зокрема й щодо адміністративно-територіального поділу в Україні, поставила на порядок денний питання стосовно добровільного формування громад. В деяких місцевостях ці процеси вже активно почалися, десь мова йде лише про перспективи об’єднання місцевих рад (яких саме, в якій кількості і модифікації і т.д.). Зокрема, на Закарпатті у 2015 році сформовано 2 громади [1]. Тобто, сформовано 2 територіальні громади, проведено вибори старост тощо. Рік після об’єднання показав достатньо успішно вирішених питань завдяки значно більшому бюджету.

Кластерний підхід до аналізу спроможності об’єднаних територіальних громад дає можливість згрупувати місцеві ради згідно перспективного плану формування громад у три групи, де: 1 кластер – найбільш спроможні ради/громади, 2 кластер – середній рівень спроможності і 3 кластер – найменш спроможні. Дослідження здійснювалося в генеральній сукупності місцевих рад Закарпатської області (337 рад). З них 11 міських рад, 19 – селищних і 307 сільських рад. Первинна інформація для аналізу була згрупована за 4-ма критеріями: соціальна інфраструктура (4 показники), ресурси (4 показники), фінанси (місцевих бюджетів) (5 показників) і ділова активність (19 показників).

Нижче наведено результати аналізу по одному з 13 районів Закарпаття – Перечинському. Так, Перечинський район, згідно перспективного плану формування громад, поділений на 3 громади: Перечинську (7 місцевих рад), Порошківську (4 сільради), Тур’я-Реметівську (4 сільради). Інформація щодо складу громад, віднесення їх до певного кластеру по кожному з критеріїв та в цілому представлено у наступній таблиці.

Таблиця 1

Кластерування спроможності громад Перечинського району

Враховуючи кластерний розподіл та характеристику соціально-економічних показників, найбільш ефективною є Порошківська громада з відносно високим середнім значенням кластерування 2,13, а позиціювання у 1-му та 2-му кластерах для даної громади складає майже 70%. Це найкращий показник по району, враховуючи як абсолютні, так і відносні значення частоти відповідності громад критеріям кластерування. Цьому сприяли краще забезпечення соціальною інфраструктурою, досить висока ділова активність у громаді та відносна рівність сільрад щодо фінансового забезпечення (по якому усі сільради потрапили до 2-го кластеру).

Перечинська громада хоча й характеризується найкращим фінансовим забезпеченням (71,4% місцевих рад потрапили до 1-2го кластерів), проте це не вплинуло визначально на рівень ділової активності. Досить низьким є забезпечення громади соціальною інфраструктурою та природними ресурсами. Тобто, по усіх трьох інших критеріях (крім фінансів) 5-6 сільрад із 7 потрапили до 3-го кластеру. Отже, враховуючи поточний аналіз, можна констатувати, що вона є менш економічно ефективною порівняно з Порошківською. Проте, беручи до уваги кількісне наповнення Перечинської громади місцевими радами (7 проти 4 у Порошківській), а також знаходження тут районного центру (м. Перечина, що безсумнівно є найбільш розвиненим в усіх відношеннях населеним пунктом району) і порівняно високе фінансове забезпечення громади, слід зазначити, що Перечинська громада має перспективно вищий потенціал соціально-економічного розвитку порівняно з іншими громадами даного району.

Тур’я-Реметівська громада найкраще серед усіх забезпечена природними ресурсами, проте за іншими позиціями поступається іншим громадам. За показником частоти відповідності громад критеріям кластерування у понад 62% випадків сільради віднесено до 3-го кластеру. Найбільше на це вплинули низький рівень фінансового забезпечення та забезпечення соціальною інфраструктурою.  

Список використаних джерел

1. Офіційний сайт ініціативи «Децентралізація влади» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://decentralization.gov.ua/. – Назва з екрану.