Радченко Оксана
к.е.н., доцент, с.н.с.
ННЦ «Інститут аграрної економіки»
м. Київ
МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ КЕЙСІВ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ АГРАРНИХ БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ
Прийнятий Проект Державного бюджету на 2017 рік (з/п № 5000 від 15.09.2016 р.) [9] у зв’язку з частковим призупиненням та повною відміною деяких спецрежимів оподаткування аграрної галузі передбачає посилення підтримки сільгоспвиробників. Видатки Міністерства аграрної політики та продовольства (далі – МАПіП) заплановано в сумі 7,43 млрд грн (на рівні 2013 року), а видатки на апарат Міністерства зросли навіть проти 2013 року на 11% і склали 4,02 млрд грн, при цьому на видатки підтримки сільського господарства передбачено 94% (у 2013 році було 38%) виділених коштів.
Для цілей нашого дослідження аграрні бюджетні програми це ті, розпорядником коштів за якими є МАПіП, що спрямовані на підтримку сільськогосподарського виробництва. У проекті Держбюджету-2017 на них передбачається 3,761 млрд грн. За домовленістю з фракціями і комітетами, урядом планується, що «ресурс на підтримку аграрного сектора буде на рівні 10 млрд грн, тобто збільшений (проти Проекту) в два рази, … що дозволить сільгоспвиробникам створювати конкурентний на світових ринках продукт» [5], за рахунок інших джерел, які будуть узгоджені з депутатами та громадськими аграрними об'єднаннями.
Особливостями аграрного бюджету у 2017 році є те, що фінансування заходів підтримки малого підприємництва стало ключовим напрямом. Закладено нову програму 2801580 «Фінансова підтримка сільгоспвиробників» (на 1 га) [9; Додаток 3], але не розроблені ні її напрями, ні механізм. Очікується, що ці кошти передбачені на підтримку невеликих (фермерських) господарств, які обробляють до 500 га (їх частка серед землекористувачів 86%), щоб вони могли виробляти більше продукції, здійснювати її переробку, освоювати нові технології та що підтримка стосуватиметься нішевих товарів (садівництва, овочівництва, городництва).
Як зазначають у МАПіП, «спосіб використання цих коштів – якраз те, над чим варто працювати, а побажання та ідеї аграріїв реалізують у програму, яку Мініагрополітики розгляне та врахує при розподіленні коштів» [1]. Аграрні депутати теж вказують, що «підводний камінь» – розподіл коштів державної підтримки між підприємствами. Аби він був швидким і прозорим, варто віддати цю функцію банкам і профільним спілкам … як в Євросоюзі»[6].
Проблема ефективності напрямів та конкретних бюджетних програм не одержала достатнього обговорення в науковому середовищі. Винятком є лише монографія М.Дем’яненка [7], стаття Л.Тулуша [10], та ряд публікацій-інтерв’ю, зокрема О.Нів’євського, М.Соколова [3], О.Бакуменка, В.Чопенка, В.Івченка, Л.Козаченка тощо. Тому виникає закономірна необхідність пошуку нових методів дослідження, одним з яких ми пропонуємо кейси.
Слово «кейс» (від англ. case) означає подія, справа [2]. Загалом, це освітня технологія, але останнім часом, з другої половини минулого сторіччя поширюється на економіку та науку. У діловій лексиці поняття «кейс» – це опис конкретної ситуації і способу її вирішення, з описуванням стану, ефективності, шляхів вирішення проблеми учасниками, алгоритм їх дій та очікуваний результат [4].
У 1971 р А. Лейпхартом була запропонована типізація кейсів, на основі обліку цілей, які ставлять перед собою розробники наукових проектів [описано по: 4]. Кейс може бути як самостійним, самодостатнім науковим дослідженням, спрямованим на розробку теоретичних концепцій, так і одним з етапів великомасштабного дослідження.
У 2007 році Дж. Герінг (John Gerring) [11] дослідив, що після багаторічного захоплення кількісними методами в політології та міжнародних відносинах в останнє десятиліття спостерігається відродження якісних методів, одним з яких э кейси, причому акцент робиться саме на відстеженні причинно-наслідкових зв'язків і процесів в рамках одного прикладу, а також на критерії вибору прикладів.
Г. Варгановою досліджено, що «на авансцену виходять «кейс стадіс», які реалізуються через тематичні ситуаційні дослідження, як «перехрестя всіх можливих аналізів науки, сфокусованих в одній точці з метою описати, реконструювати одну проблему в її цілісності, унікальності і невідтворювальності» і таке «ситуаційне дослідження є прямим антиподом кумулятівістських, лінійних моделей розвитку науки» [4].
Термін адаптивний кейс-менеджмент (Adaptive Case Management, ACM) запропонований в 2010 році Workflow Management Coalition [2]. АСМ – це технологія, що дозволяє гнучко управляти поставленою задачею в залежності від розвитку ситуації. З розвитком технології, на ринку стали з'являтися інформаційні системи, що підтримують ACM і поєднують можливості систем різних типів - бізнес-управління процесами (Business Process Management, BPM) і управління корпоративним контентом (Enterprise Content Management, ECM) Сферою застосування таких кейсів є управління проектами, зокрема цільові програми.
Опираючись на ці та численні інші дослідження, ми вважаємо, що принцип ефективного планування бюджетних програм та механізму їх розподілу для аграрної сфери може бути реалізованим саме через метод кейсів. Насамперед, система кейсів дозволяє вчитися на минулих ситуаціях і формувати «кращі практики». Тому важливим є формування підходів до ефективності чинних бюджетних програм підтримки сільськогосподарських товаровиробників.
Метод кейсів включає в себе два взаємодоповнюючих підходи. Перший передбачає детальне вивчення конкретного прикладу для виявлення типових властивостей класу явищ або закономірностей того чи іншого процесу. Другий метод пов'язаний з вивченням множини прикладів та включає як узагальнюючий, так і партикулярний підходи.
Кейс у дослідженні ефективності бюджетних програм вбачається нам як якась «справа», куди збирається вся інформація про програму: учасники, кошти, освоєння, економічні і соціальні показники з паспортів конкретних бюджетних програм, та бізнес-процеси, які отримали поштовх від її застосування, а також взаємозв'язок усіх цих елементів. Аналізуються як мікрорівень отримувачів коштів бюджетних програм, так і загальноекономічний ефект за регіонами та країною.
Оформляти програми у вигляді кейсу варто лише ті, рішення за якими матиме практичне спрямування, тобто вона буде діяти і надалі. Тому на першій стадії аналізуються усі програми за останні, скажімо, 5 років, а для поточного планування вибираються найперспективніші з них. До речі, у проекті бюджету-2017 повернули програму підтримки садівництва та виноградарства, яка не планувалась протягом останніх трьох років. Очевидно, що сама програма була і залишається на часі, а от механізм освоєння та обсяги коштів залишають бажати кращого.
Таким чином, опираючись на досвід АСМ технологій [2] для аналізу ефективності бюджетних аграрних програм ознаками кейсу є наявність: об'єкту управління – проблема (задача), а не процес; множини учасників (держава, виробники, контрагенти, інтегровані в АПК інші галузі); реальних (або імовірні) змін процесів, підзадач, учасників; високого рівня невизначеності завдань, недостатності інформації; можливості нагромадження корисних в подальшому знань (історія рішень, кращі практики, шаблони), тобто отримані знання і інформацію можна структуризувати в подальшу стратегію.
Висновки. Отже, Держбюджет-2017 будучи спадкоємцем більшої кількості програм, які діяли у 2013-2016 роках, одночасно розвиває нові напрями, насамперед підтримку малого підприємництва. Проте нерозробленість механізму за головною програмою підтримки сповільнюватиме ефект від нововведень.
Для того, щоб визначити всі ризики та обрати найбільш прийтянті програми і напрями бюджетної підтримки, необхідний аналіз ефективності програм, здійснюваний як державними органами, так науковцями, експертами і безпосередньо одержувачами коштів. Одним із методів такого аналізу є кейси.
Подальшими дослідженнями в даному напрямку є опис методології та методики аналізу ефективності аграрних бюджетних програм, зокрема і кейсів.
Список використаних джерел
- Аграрії обговорили з міністром розподіл галузевих коштів з бюджету-2017 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.milkua.info/uk/post/agrarii-obgovorili-z-ministrom-rozpodil-galuzevih-kostiv-z-budzetu-2017. – Назва з екрану.
- Барбашин Е. Что такое кейс и зачем им нужно управлять [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://habrahabr.ru/post/185858/ – Назва з екрану.
- Битва експертів: аргументи за та проти податкових пільг для аграріїв [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://agravery.com/uk/posts/show/bitva-ekspertiv-argumenti-za-ta-proti-podatkovih-pilg-dla-agrariiv – Назва з екрану.
- Варганова Г. В. Кейс-стадис как метод научного исследования // Библиосфера. 2006. №2. URL: http://cyberleninka.ru/article/n/keys-stadis-kak-metod-nauchnogo-issledovaniya (дата обращения: 25.10.2016).
- Гройсман пообещал в бюджете поддержку аграриям на 10 миллиардов http://news.finance.ua/ru/news/-/387033/grojsman-poobeshhal-v-byudzhete-podderzhku-agrariyam-na-10-milliardov
- Козаченко Л. Аграрії отримають з бюджету в 6,7 разів менше http://agroportal.ua/ua/news/vlast/kozachenko-agrarii-poluchat-iz-byudzheta-v-67-raz-menshe/
- Методичні рекомендації з визначення ефективності бюджетного фінансування розвитку сільського господарства / Дем’яненко М.Я. - К. : ННЦ «ІАЕ», 2014. - 20 с.
- Павленко О. Стратегія розвитку сільського господарства – дорожня карта аграрних реформ в України http://minagro.gov.ua/node/17301
- Проект Державного бюджету на 2017 рік (з/п № 5000 від 15.09.2016 р.) http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60032
- Тулуш Л. Д. Оцінка ефективності діяльності сільгосппідприємств при здійсненні державної фінансової підтримки Розвиток економіки України та інших країн в умовах інтеграційних процесів: Матеріали Сьомої міжнародної науково-практичної молодіжної конференції (у заочній формі) 01 червня 2016 року / редкол. Ю.О. Лупенко та ін. – К.: ННЦ ІАЕ, 2016. – С.328-324.
- John Gerring. Case study research: principles and practices. Cambridge: Cambridge University Press, 2007. http://www.intertrends.ru/fourteen/018.htm
| 
