Хомин Петро
д.е. н., професор кафедри бухгалтерського обліку та аудиту
Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя
м. Тернопіль
ОБЛІКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА, ЧИ TERRA INCОGNITA?
Нинішній стан методології бухгалтерського обліку характеризується парадоксом: при визнання недосконалості облікового забезпечення розвитку виробництва, в ній відсутні реальні обґрунтування шляхів уникнення наявних недоліків. Навпаки, їх намагаються примножити хибними візіями ті, хто наряджається в тогу теоретика невідомо якого предмета, бо попри еклектику його сутності, ще й не можуть визначитися, на чому зосередитися, відтак перестрибують з ’’управлінського’’ обліку на ’’контролінг’’, згодом на інформологію, чи то пак ’’стратегічний’’ облік, хоча кожна з цих назв або неправильний переклад іншомовних словосполучень mаnаgеment/strategi accоunting, або й довільна побудова англомовних/латиномовних конструкцій – як у випадку зі спробою застосування закінчення ing, а мо’ й підтасування різних зачень in-formo/informo, позаяк автор у латині ’’не копенгаген’’.
Однак ще гірше, що подібні ’’заблудження’’ – так переклав один ’’теоретик’’ російський відповідник українського слова ’’омана’’ – ці, з дозволу сказати, теоретико-методологічні ’’шедеври’’ настирливо й агресивно пропихаються у свідомість “тех молодых обломовых, которые за недосугом не изучили многовековые традиции своей страны и ещё меньше представляют принципы учёта экономически развитых стран… ”[1, с. 5]. Отож не відають про безуспішні спроби ще у 80-х роках ХХ ст. прищепити бухгалтерському обліку прогностичну функцію загалом куди більш компетентними вченими, приміром, О. Джонсоном, який, цілком у згоді з латинською максимою errare humanum est, вважав, ’’что Сортер видел цель учета в экстраполяции данных, полностью поддерживал этот взгляд и беспокоился только о том, что устаревающая информация бухгалтерского учета затрудняет прогнозы и предсказания. Джонсон назвал свою концепцию нормативно-ситуационной бухгалтерией, цель которой он видел в увеличении точности прогнозируемых показателей”[2, с. 381].
Адже профетизм з обліком несумісний, як і профанація, мовляв, досить змінити назву нашого предмета, як він відразу стане ’’впередсмотрящим’’, без уваги на проблему ’’точности прогнозируемых показателей’’, яку вони воліють впритул не помічати, ба більше, навіть не згадувати про останні, мабуть не уявляючи, що саме потрібне, аби ’’облікова наука … вийшла із зародкового стану епохи середньовіччя’’. Відтак ховають це за абстракцією ’’різні економіко-математичні методи’’, котрі нібито дозволять перетворити ’’різноманіття (оцініть неологізм! – П. Х) фактів господарської діяльності у відповідності до стріли часу (а метафора яка! – П. Х) … у багатий масив інформаційних ресурсів’’.
Проте коли визнати, що люди вчаться на помилках (продовження не наводимо, аби не образити загалом достойних людей, які ще можуть, на нашу думку, позбутися цих ’’заблуджень’’), то в першу чергу якраз треба би було достеменно встановити, чого ж то, замість розвитку такого привабливого з позицій прогностики методу, нині ніхто, в тому числі й її апологети, у своїх монографіях про екстраполяцію навіть не згадують. Чей же не думють, що шаманські мантри про необхідність заміни назви бухгалтерський облік супроводжуватимуться появою ясновидців, котрі відразу ’’осмислять свою роль в економічній системі’’ й притьмом кинуться забезпечувати ’’осмислену мету – проектувння системи, здатної генерувати інформацію, яка стає стратегічним ресурсом в постіндустріальному суспільстві’’. Правда, водночас не зникає думка-антипод: чи не є подібне пустослів’я констатацію terra incоgnita для таких авторів того, про що вони пишуть?
Список використаних джерел
- Нидлз Б. Принципы бухгалтерского учёта / Б. Нидлз, Х. Андерсон, Д. Колдуэлл [Пер. с англ.] / Под. ред. Я. В. Соколова. – М.: Финансы и статистика, 1993. – 496 с.
- Соколов Я. В. Бухгалтерский учёт: от истоков до наших дней / Я. В. Соколов. – М.: Аудит ЮНИТИ, 1996. – 638 с.
| 
