Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_10_28_KamPodilsk » Секція/Section_3_2016_10_28

ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Завгородня Марія

к.е.н., науковий співробітник

ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАНУ

м. Київ

 

ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ

 

Оборонна промисловість завдяки стратегічному, іміджевому значенню, міжгалузевим зв’язкам всередині країни та в результаті агресії Росії стає драйвером зростання внутрішнього ринку та експорту продукції. Діяльність оборонної промисловості вже зараз забезпечує Україні місце в десятці головних світових експортерів озброєння та покращення позицій провідної компанії ОПК – ДК «Укроборонпром» в ТОП-100 оборонних компаній світу (68 місце)[1]. Оскільки підвищення державних витрат в секторі оборонної промисловості у розмірі 1% ВВП зумовлює зростання ВВП на 1,5% [2], то вкладення коштів у ОПК забезпечує необхідний ефект мультиплікації у цивільних галузях та, за наявності певних замкнутих циклів виробництва продукції і впровадження програми імпортозаміщення, призводить до зростання частки доданої вартості.

Виробничі потужності підприємств ОПК дозволяють випускати продукції на 50 млрд. грн., а щорічні обсяги експорту можуть сягати не менш ніж 2,0млрд.дол. Водночас виробничо-технологічна база ДК «Укроборонпром» характеризується надлишком і суттєвим зносом основних фондів – 66,7%. Хоча за останні роки ДК «Укроборонпром» наростив у рази виробництво продукції, досягши у 2015р. 920 млн. дол., та підписавши експортні контракти на 1,3 млрд. дол.

Для ОПК України характерне накопичення проблем через тривале державне недофінансування та нездійснення організаційно-інституціональних перетворень, зокрема приватизації. До проблемних напрямів функціонування українського ОПК слід віднести: незначну кількість замкнених циклів виробництва оборонної продукції; неефективність діючої системи управління ОПК; відсутність чітко визначеної програми розвитку науково-технічної, технологічної та виробничої бази оборонної промисловості; низький рівень продуктивності праці; значну енергомісткість виробництв; здійснення переорієнтації на стандарти НАТО та удосконалення рівня уніфікації озброєння і техніки; нестачу кваліфікованих кадрів; порушення термінів виконання державного оборонного замовлення; втрату традиційних ринків експорту продукції військового призначення та термінову необхідність знижувати рівень імпортозалежності від Російської Федерації.

Вирішуючи вищезазначену проблему ДК «Укроборонпром» підписав договори про співробітництво з 14 областями, залучивши до реалізації програми імпортозаміщення 285 вітчизняних підприємств машинобудівної галузі України та майже 200 тис. співробітників цивільних підприємств, що задіяні у виготовленні матеріалів 900 одиниць комплектуючих для оборонної промисловості. Кооперація поєднує установи освіти, науки, підприємства інших галузей промисловості та сфери послуг: інжинірингові компанії, логістичні, ІТ компанії.

Підвищення конкурентоспроможності оборонних виробництв відбувається через інтеграційні трансформації. Однак, на протязі двох десятків років процеси інтеграції в авіаційній промисловості України проходили під впливом суб’єктивних факторів, без належного наукового обґрунтування, забезпечення замовленнями, в умовах збитковості більшості виробничих підприємств, за відсутності дієвої стратегії розвитку галузі. В рамках розпочатої реструктуризації ОПК в структурі «Укроборонпрому» створений літакобудівний кластер – «Українська авіабудівна корпорація» до якого увійшли ключові підприємства авіапрому. Також в кластері можуть брати участь не тільки державні компанії, а й приватні авіапідприємства будь-якої форми власності. На основі підприємств ДК "Укроборонпром" з метою збереження їхнього наукового, конструкторського, технологічного потенціалу та ефективного використання виробничих площ заплановано створити кластери: підприємств бронетехніки, артилерійського озброєння, спецтехніки; суднобудування; високотехнічного озброєння та боєприпасів; радіотехніки та електроніки. Це прискорить процес імпортозаміщення і дасть новий імпульс науково-технічного розвитку держави в цілому.

В той же час, зволікання з переходом на стандарти НАТО згідно «Угоди із стандартизації» породжує значні ризики втрати зовнішніх ринків та проблеми у співробітництві. Існує необхідність не тільки скасування застарілих стандартів, а й отримання і адаптації до стандартів НАТО, що забезпечують сумісність і взаємозамінність ОВТ та екіпірування солдат. Така орієнтація у вимогах до продукції ОПК зумовлює необхідність проходження виробом перевірки та випробовувань у спеціалізованих, визнаних на міжнародному рівні лабораторіях, яких в Україні немає. Тимчасовим виходом може стати оренда на безоплатній основі силовими відомствами лабораторій та баз даних і знань приватних підприємств, хоча вони все одно не сертифіковані за міжнародними вимогами [3].

До заходів, які повинні сприяти розвитку ОПК України, відносяться:

  • затвердження обґрунтованої Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2020р., «Про виробництво озброєнь і військової техніки», «Про військово-технічне співробітництво», «Про гарантування прав інвестицій в ОПК», «Про офсетні угоди» та інших законів;
  •  вдосконалення механізмів фінансування проектів, в тому числі через страхування ризиків, пільгове кредитування і державні гарантії під банківські кредити;
  •  оптимізація процедур реалізації проектів державно-приватного партнерства, спрямованих на створення нових підприємств;
  •  акціонування і корпоратизація державних підприємств ДК «Укроборонпром»;
  •  спрощення порядку прийняття на озброєння ВСУ ініціативних розробок ОВТ;
  •  надання доступу на сайті Мінекономіки до інформаційної бази оборонної продукції, необхідної українському у ОПК та ЗСУ;
  •  вдосконалення системи захисту прав на результати інтелектуальної діяльності, застосування виплат роялті при серійному виробництві ОВТ.

Отже, роль ОПК як виробничої бази військово-технічного співробітництва трансформувалась в напрямку розвитку його внутрішнього ринку як високотехнологічного сектору промисловості. Стимулами розвитку національного ОПК будуть: удосконалення законодавчо-нормативного поля; державні заходи підтримки виробництва; фінансування оборонного замовлення та ін. види бюджетного та позабюджетного фінансування підприємств; реалізація масштабних державно-приватних проектів; надання кредитних та податкових пільг.

 

Список використаних джерел

1. Top-100 for 2016 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://people.defensenews.com/top-100/

2. Дані офіційного сайту ДК «Укроборонпром»: [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ukroboronprom.com.ua/uk/reportazh-z-pres-konferentsiyi-pidsumky-2-rokiv-roboty-dk-ukroboronprom.html

3. Ткач, В. Ловушка типа STANAG [Текст] / В. Ткач // Defense Express. Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины. – 2016. – №5-6 . – С.2-5

Категорія: Секція/Section_3_2016_10_28 | Додав: clubsophus (2016-10-27)
Переглядів: 730 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_10_28
Секція/Section_2_2016_10_28
Секція/Section_3_2016_10_28
Секція/Section_4_2016_10_28
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 651
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0