Архів / Archive

Євгеньєва Анастасія

студентка

Животун Анастасія

студентка

Науковий керівник: д. е. н., професор Власюк В. Є.

Університет митної справи та фінансів

м. Дніпро

ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

На даному етапі економічного розвитку України досить гостро постає проблема фінансового регулювання підприємництва. Ефективність управління усіма фінансовими процесами, які мають тенденцію до змін, враховуючи велике число дестабілізуючих факторів, багато в чому залежить від можливості змін системи фінансового оцінювання та регулювання.

Під державним регулюванням підприємницької діяльності необхідно розуміти реалізацію необхідності економічного координування, підтвердження діяльності підприємств та організацій задля досягнення макроекономічного розвитку – задоволення суспільних потреб. Отже, досягнення цієї мети в значній мірі залежить від наявності, так би мовити, скоординованої системи управління, форми і методів державного регулювання підприємницької діяльності [1, c. 54].

До фінансового регулювання входить система інструментів, за допомогою яких держава впливає на фінансову діяльність підприємства. З одного боку, це ставки податків і зборів та механізм їх стягнення, а з другого – інструменти державної фінансової підтримки у вигляді бюджетних позик або дотацій.

Під фінансовим регулюванням прийнято зазвичай вважати встановлення таких обов'язкових правил:

• зовнішнє (макрорівень, включає в себе державне регулювання підприємницької діяльності);
• внутрішнє, "корпоративне" регулювання. Його можна умовно розділити на два види: регулювання з боку акціонерів підприємства, та регулювання з боку керівників [2, c. 38].

Регулювання підприємницької діяльності з боку держави у різних ситуаціях значною мірою відрізняється, і така діяльність повинна враховувати певні принцип, аби у результаті досягти поставленої мети. В першу чергу, таке регулювання прийнято вважати як систему заходів щодо підтримки та розвитку підприємництва.

До принципів державної підприємницької політики можна віднести:

• забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;
• однакові умови для усіх господарюючих суб'єктів (вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України, вільний доступ до ресурсів, кредитів, інформації тощо);
• свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;
• обмеження державним регулюванням економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, безпеки суспільства і держави;
• заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
• заохочення підприємництва на основі критеріїв економічної ефективності та соціально-економічної значущості [3, c. 136].

Фінансове регулювання з боку акціонерів передбачає наявність в установчих документах підприємства може і бути зафіксовано правило у тому, що засновники стверджують становище про облікову політику, фінансову звітність підприємства, схвалюють вчинення великих і в особливо великих угод.

У Законі України «Про підприємництво» закріплено, що тільки акціонери вправі приймати рішення про внесення змін в установчі документи, зміні статутного капіталу, розміщення акцій тощо. Особливо важливим є і те, що акціонери затверджують ревізора суспільства, рахункову комісійні і фінансову звітність. Акціонери також затверджують аудитора суспільства, а сутність аудиту залежить від перевірки фінансового становища підприємства міста і поданні рекомендацій по можливим шляхах його поліпшення. За підсумками цих рекомендацій акціонери зможуть прийняти зважене рішення на щорічних зборах про коригуванні діяльності підприємства у той чи інший бік, в такий спосіб, контроль безпосередньо перетворюється на управління [4].

Фінансове регулювання від керівництва грає не менш важливу роль у процесі регулювання підприємницької діяльності. Керівництво підприємства здійснює загальне керівництво діяльністю підприємства міста і, відповідно, функції фінансового регулювання. Саме директору підприємства доводиться вибирати, розробляти і рекомендувати акціонерам затвердити становище про облікову політику, розпоряджається засобами підприємства, зокрема грошовими ресурсами на рахунках, керує урахуванням психології та звітністю. У цьому аспекті необхідно зазначити основну різницю між видами обліку підприємства: фінансовим та управлінським.

Фінансовий облік призначений для зовнішніх користувачів (акціонерів, кредиторів, держави та інших) і підлягає аудиторської перевірки. Управлінський облік, призначений для керівництва, є найдостовірнішим і може містити інформацію, складову комерційну таємницю.

Лише у вдалому узгодженні всіх ключових моментів у фінансовому регулюванні підприємницької діяльності можна досягти підтримки та розвитку підприємництва, що безпосередньо вплине на макроекономічні показники країни.

Список використаних джерел

1. Яковенко, Р. В. Державне регулювання підприємництва в Україні [Текст] / Р. В. Яковенко, Д. Д. Снастіна // Науковий вісник КНТУ. – 2015. – №8. – С. 54-63
2. Покатаєва, О. Методи державного регулювання підприємницької діяльності [Текст] / О. Покатаєва // Економіка і держава – 2008. – №1. – С.38-39.
3. Поддєрьогін, А. М. Фінанси підприємств: підручник [Текст] / А. М. Поддєрьогін. – 6-е вид., перероб. та доп. – К. КНЕУ, 2006. – 552 c.
4. Закон України «Про підприємництво» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/
5. Постанова «Про деякі практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» від 25.02.2016 №4 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0004600-16