Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_10_28_KamPodilsk » Секція/Section_3_2016_10_28

ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ ВІДСТРОЧЕНИХ ПОДАТКОВИХ АКТИВІВ

Пугаченко Ольга

к.е.н., доцент

Фоміна Тетяна

к.е.н., доцент

Кіровоградський національний технічний університет

м. Кропивницький

 

ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ ВІДСТРОЧЕНИХ ПОДАТКОВИХ АКТИВІВ

 

П(С)БО 17 «Податок на прибуток» визначає, що відстрочений податковий актив – це сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах унаслідок: тимчасової податкової різниці, що підлягає вирахуванню; перенесення податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді; перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими скористатися у звітному періоді неможливо.

Відстрочений податок на прибуток – сума податку на прибуток, що визнана відстроченим податковим зобов'язанням і відстроченим податковим активом [1].

Поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток (відстрочені податкові зобов'язання, відстрочені податкові активи) визнаються витратами або доходом у Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід), крім податку на прибуток, що нарахований внаслідок: дооцінки активів та інших господарських операцій, які відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку відображаються збільшенням власного капіталу; об'єднання підприємств шляхом придбання.

Внутрішньому контролеру слід пам’ятати, що поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток визнаються змінами власного капіталу, якщо податки виникають з операцій, відображених на рахунках власного капіталу. Сума зміни власного капіталу відображається у кореспонденції з рахунками обліку необоротних активів і одночасно з рахунками обліку відстрочених податкових зобов'язань (на розраховану з цієї операції суму податку на прибуток).

Сума зменшення податку на прибуток, що визначається з суми податкового збитку поточного або попереднього періоду, визнається відстроченим податковим активом.

Внутрішній контролер повинен пересвідчитись, що відстрочений податковий актив визнається у разі виникнення тимчасових податкових різниць, що підлягають вирахуванню, якщо очікується отримання податкового прибутку, з яким пов’язані ці тимчасові податкові різниці.

Слід враховувати, що тимчасові податкові різниці, які підлягають вирахуванню та є наслідком інвестицій в дочірні, асоційовані та спільні підприємства, визнаються відстроченим податковим активом за наступних умов: анулювання тимчасових податкових різниць протягом дванадцяти місяців з дати балансу; очікування податкового прибутку, достатнього для списання тимчасової податкової різниці.

При проведенні внутрішнього контролю даного об’єкту, слід зважувати на те, що відстрочений податковий актив не визнається, якщо він виникає внаслідок первісного визнання активу або зобов'язання в результаті господарських операцій (крім об’єднання підприємств), які не впливають на обліковий та податковий прибуток (збиток) [1].

Внутрішній контролер повинен пересвідчитись, що підприємство переглядає на дату балансу невизнані відстрочені податкові активи щодо відповідності їх критеріям визнання, наведеним у пункті 8 П(С)БО 17 «Податок на прибуток».

При здійсненні перевірки внутрішньому контролеру слід пам’ятати, що відстрочений податковий актив розраховується за ставками оподаткування, що діятимуть протягом періоду, у якому будуть здійснюватися реалізація або використання активу.

Сума відстроченого податкового активу на дату балансу зменшується за умови недостатності податкового прибутку для списання цього активу. У разі очікування податкового прибутку, достатнього для списання відстроченого податкового активу, сума його попереднього зменшення, але не більше суми очікуваного податкового прибутку, відображається способом сторно. Підтвердження цього є обов’язковим етапом перевірки внутрішнім контролером.

Крім того, внутрішній контролер на рівні аналітичного і синтетичного обліку перевіряє, щоб за дебетом рахунку 17 «Відстрочені податкові активи» відображалась сума перевищення податку на прибуток, що підлягає сплаті в поточному звітному періоді, над витратами, пов’язаними з нарахуванням податку на прибуток у поточному звітному періоді, а за кредитом – зменшення відстрочених податкових активів за рахунок витрат, пов’язаних з нарахуванням податків на прибуток у поточному звітному періоді [2].

При перевірці порядку відображення відстрочених податкових активів у звітності, внутрішній контролер підтверджує інформацію щодо:

  • відстрочені податкові активи дійсно відображаються в Балансі (Звіті про фінансовий стан) окремою статтею необоротних активів – 1045 «Відстрочені податкові активи» [3];
  • у проміжній фінансовій звітності відстрочені податкові активи можуть наводитися у балансі в сумі зазначених активів, що визначені на 31 грудня попереднього року без їх обчислення на дату проміжної фінансової звітності. У таких випадках у статті «Витрати (дохід) з податку на прибуток» проміжного Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) наводиться лише сума поточного податку на прибуток, а на дату річного балансу в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності здійснюється відповідне коригування (збільшення, зменшення) суми витрат з податку на прибуток з урахуванням змін відстрочених податкових активів за звітний рік. Відстрочені податкові активи згортаються, якщо сплата податку на прибуток контролюється одним і тим самим податковим органом. У консолідованому балансі відстрочені податкові активи відображаються розгорнуто;
  • у примітках до фінансової звітності дійсно наводяться: складові елементи витрат (доходу) з податку на прибуток (включаючи відстрочені податкові активи); сума та період дії тимчасових податкових різниць, що підлягають вирахуванню, сума податкових збитків і невикористаних податкових пільг, пов’язаних з невизнанням відстроченого податкового активу; сума визнаних відстрочених податкових активів (за кожним видом).

 

Список використаних джерел

  1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 р. № 353 (зі змінами та доповненнями). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0047-01.
  2. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 (зі змінами та доповненнями). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99.
  3. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73 (зі змінами та доповненнями). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13.
Категорія: Секція/Section_3_2016_10_28 | Додав: clubsophus (2016-10-27)
Переглядів: 1602 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_10_28
Секція/Section_2_2016_10_28
Секція/Section_3_2016_10_28
Секція/Section_4_2016_10_28
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 651
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0