Бельдій Оксана
аспірантка
Науковий керівник: к.філос.н., професор Дорога А.Є.
Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова
м. Київ
РЕЛІГІЄЗНАВЧИЙ АСПЕКТ ОСМИСЛЕННЯ ДОСВІДУ СИМВОЛІЗУЮЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
Історія релігії (в даному контексті слід розглядати як синонім релігієзнавства у найширшому смислі) здатна прокласти шлях для філософської антропології, оскільки сакральне є унікальним виміром, і витоки культури беруть початок у релігійному досвіді і релігійній вірі. Для людини «релігійний» досвід - це свідоме становлення власного способу буття і ствердження власної присутності у світі [5, с. 29]. «Творча герменевтика», незважаючи на її слабкі сторони і недоліки, в кінцевому підсумку має бути визнана головною магістраллю історії релігії. Вона здатна відкрити для західних традицій інакший спосіб буття, а, відтак, нові перспективи власне як для філософії, так і для художньої творчості [5, с. 88].
Дескриптивний аналіз численних релігійних практик вдало ілюструє символічні здатності людини. «Образи чакр і мандали, досвід «білого світла» у класичному містицизмі пов’язані з патернами специфічними для організації бачення. Ці стани відображають міжмодальну трансляцію і перетворення між модально-специфічними властивостями тактильно-кінестетичного образу тіла і зорового поля» [3, с. 254]. Метафоричні основи пізнавальних здібностей, спричинених міжмодальною трансляцією, повинні передбачати новизну та відкритість будь-якого символічного вираження, оскільки не існує єдиного принципу «розбору» перцептивних структур. Медитативна свідомість, перебуваючи в особливій напрузі і заглибленні, в своїй основі є структурованою фізичною метафорою, що має міжмодальне підґрунтя.
Магічно-релігійний досвід дозволяє людині самій трансформуватися у символ; уможливлює її антропокосмічний досвід: людина – вже не замкнена зі всіх боків крупинка, а – «живий Космос». Космічні міфи і весь світ ритуалів виступають як екзистенційний досвід для первісної людини. Завдяки символам архаїчна людина долає фрагментарність і відстороненість, що сповнюють існування сучасного цивілізованого індивіда [4].
Для розкриття теми символізуючої діяльності людини ми з необхідністю виходимо на поняття цілісності людського досвіду. В контексті заявленої проблеми актуальними є досягнення феноменологічно-герменевтичної думки. Оскільки «феноменологія і герменевтика – специфічні способи філософування, в яких досвід зазнає можливості опису в його повноті. Тут слово «повнота» застосовано і в розумінні максимально можливого охоплення всіх регіонів досвіду в єдиному складному горизонті, і в тому розумінні, що воно стосується досвіду в єдності його фактичного та історичного аспекту, в цілісності пізнавального, метафізичного та онтологічного вимірів досвіду» [2, с. 231].
Особливу увагу слід акцентувати на моменті синестезії (суть синестезії полягає у виникненні відчуттів однієї модальності під впливом подразника іншої модальності: «кольоровий слух, смак», «видима музика» і т.п.) у сприйнятті. Синестезії носять, як правило, парадоксальний характер, вони передують більш прагматичному вираженню в образі, слові; вони являють собою основу символічного пізнання і виступають саме творчими елементами (а не механічними чи статичними асоціаціями) символічного мислення. Феноменологія синестезій кольору і динамічних форм демонструє багатозначність, складність і відкритість символічного пізнання. У медитативних станах, під впливом психоделічних препаратів, у переживанні чакр і мандал виникають так звані «складні синестезії»: тактильно-кінестетичні патерни в ході переживання зливаються з геометричними узорами, які швидко змінюються і є невід’ємними від смислу, що відчувається. Хант приходить до висновку, що в основі емерджентної символічної здатності лежить здатність до міжмодальної трансляції, втілена у мові, мистецтві та складних синестезіях. Показово, що саме кольорові конфігурації здійснюють смислопередачу в процесі синестезії. Символічне пізнання не могло б існувати як без зовнішнього соціального спілкування, так і без внутрішньої ґенези, яку утворює міжмодальний потік самообізнаної чутливості.
Список використаних джерел
- Богачов, А. Л. Філософська герменевтика : навчальний посібник [Текст] / А. П. Богачов. – К.: Видавництво «Курс», 2006. – 406 с.
- Мінаков, М. А. Історія поняття досвіду : монографія [Текст] / М. А. Мінаков. – К.: Видавництво «Парапан», 2007. – 380 с.
- Хант, Г. О природе сознания: С когнитивной, феноменологической и трансперсональной точек зрения [Текст] / Г. Т. Хант // Пер. с англ. А. Киселева. – М. : ООО «Издательство ACT» и др., 2004. – 555 с.
- Элиаде, М. Заметки о религиозных символах [Електронный ресурс] / Мирча Элиаде [Мефистофель и андроген]. – Режим доступа : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/eliade/zam.php 15.10.16
- Элиаде, М. Ностальгия по истокам [Текст] / Мирча Элиаде. – М. : Институт общегуманитарных исследований, 2006. – 216 с.
| 
