Архів / Archive

Годнюк Ірина

к.е.н., доцент

Подільський спеціальний навчально-реабілітаційний

соціально-економічний коледж

м. Кам’янець-Подільський

ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ КОНСОЛІДАЦІЇ ТА ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ЗВІТНОСТІ КОРПОРАТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

На сучасної етапі розвитку країни характерні процеси укрупнення підприємств і формування інтегрованих торгово-фінансово-промислових об'єднань, концернів, холдингів і т. ін. Нові правила ведення бізнесу передбачають необхідність формування такої звітності, яка була б спроможна забезпечити її користувачів необхідною інформацією, а також зосереджена навколо стратегічних цілей підприємства та корпоративного управління в цілому.

На цьому етапі різко зростає необхідність розробки нових підходів до формування консолідованої звітності та їх адаптації до міжнародних стандартів.

Дослідженню питань з консолідованого обліку та методики складання консолідованої фінансової звітності присвячено численні роботи вітчизняних і зарубіжних науковців: Бутинця Ф. Ф., Голови С. Ф., Давидової Г. М., Костюченко В. М., Лучко М. Р., Палія В. Ф., Руденко Л. В., Соколової Я. В. та ін.

У найбільш загальному вигляді під консолідацією (від лат. соnsolido – зміцнювати) прийнято розуміти процес систематизації нормативних правових актів. Цілком очевидно, що консолідація - це процес оптимальної інтеграції якогось безлічі: об'єднання декількох законодавчих актів, групи боргів, ідей, об'єктів і т. п. В економічному сенсі консолідувати можна і кілька господарюючих суб'єктів.

Формування консолідованої звітності в країні здійснюється за національними та міжнародними стандартами, зокрема НП(С)БО 2, МСФЗ 27 "Консолідована та окрема фінансова звітність".

У прийнятому стандарті МСФЗ (1РК.8) 10 дається, мабуть, найбільш повне на сьогоднішній день визначення консолідованої звітності: консолідована фінансова звітність – фінансова звітність групи компаній, в якій активи, зобов'язання, капітал, доходи, витрати і рух грошових коштів материнської компанії і її дочірніх компаній представлені як для єдиної економічної одиниці [1].

Формування консолідованої фінансової звітності групи засноване на об'єднанні інформації, що міститься в звітності материнської і дочірніх компаній. Але консолідація не зводиться до додавання аналогічних статей активів, зобов'язань, капіталу, доходів та витрат: процес консолідації передбачає цілий ряд спеціальних розрахунків і може бути представлений у вигляді крокової процедури. До числа найбільш загальних кроків формування консолідованої звітності відносяться: елімінування внутрішньогрупових операцій; розрахунок гудвілу; розрахунок частки меншості; розрахунок накопиченого капіталу; безпосереднє формування звітів [5].

Згідно МСФЗ фінансова звітність може мати такі форми:

• фінансова звітність як сукупність показників обліку, відображених у формі відповідних таблиць, що характеризують рух майна, зобов'язань і фінансове становище компанії за звітний період;
• окрема фінансова звітність – звітність, подана материнським підприємством, інвестором в асоційоване підприємство або контролюючим учасником спільно контрольованого підприємства, фінансова звітність, в якій інвестіціі обліковуються на основі частки в капіталі, а не на основі відображених у звітності результатів та чистих активів об'єкта інвестування.
• консолідована фінансова звітність – фінансова звітність групи, представлена як фінансова звітність єдиного господарюючого суб'єкта.

На думку ряду фахівців, структуру корпоративної звітності слід доповнити таким елементом, як інтегрована звітність, що зводить воєдино всі істотні дані про стратегію підприємства, корпоративне управління, показники його діяльності та перспективи таким чином, щоб вони відображали його економічне, соціальне та екологічне оточення.

Головна особливість інтегрованої звітності полягає в тому, що вона фокусується на ресурсах (чинниках виробництва), які компанія споживає і створює – фінансових, виробничих, людських, інтелектуальних, природних і соціальних.

Основними шляхами впровадження інтегрованої звітності є: розробка внутрішньокорпоративного стандарту розкриття інформації; уточнення структури аналітичних рахунків в обліку і форм управлінської звітності, які відображають інформацію, необхідну для формування нефінансової звітності; розробка регламенту моніторингу інформації інтегрованої корпоративної звітності; розробка і включення в облікову політику форм нефінансової звітності для стейкхолдерів у відповідності з вимогами вітчизняних і міжнародних стандартів [3].

На практиці механізм підготовки інтегро­ваної звітності ще далекий від досконалості. Разом з тим у підприємств вперше з’явилася можливість безперешкодно експериментувати і впроваджувати інновації, слідуючи принципам інтегрованої звітності й виявляючи, які вигоди вона може принести.

До вигод, очікуваних від інтегрованої звіт­ності, відносять: можливість змістовної оцінки життєздатності бізнес-моделі і стра­тегії корпоративного підприємства в довго­строковій перспективі; задоволення потреб інвесторів та інших зацікавлених сторін в інформації і кращому розумінні бізнес-моделі і залежності від ключових взаємовідносин і ресурсів, а також зв’язків між динамікою ринку, стратегією, ризиками та ключовими показниками діяльності і ефективний розподіл обмежених ресурсів [3].

Таким чином, в умовах триваючої тенденції укрупнення і ускладнення архітектури бізнес-структур оптимальною є така модель звітності, яка буде включати окрему звітність (яка складається материнським підприємством, інвестором в асоційоване підприємство або контролюючим учасником спільно контрольованого підприємства, в яких інвестиції обліковуються на основі частки прямої в капіталі, а не на основі представлених у звітності результатів та чистих активів об'єкта інвестування), консолідовану звітність (в якій активи, зобов'язання, капітал, доходи, витрати, рух грошових коштів усіх суб'єктів, що входять до складу чітко окресленої групи компаній, представлені як для єдиної економічної одиниці) та інтегровану звітність (що містить систему показників, які комплексно характеризують діяльність суб'єкта економічного діяльності і яка фокусується на ресурсах виробництва, які компанія споживає і створює).

Список використаних джерел

1. Міжнародний стандарт фінансової звітності 10 «Консолідована фінансова звітність»/ від 01.01.2013 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/929_065 (дата звернення 13.12.2016). – Назва з екрану.
2. НП(с)БО 2 “Консолідована фінансова звітність“: затв. наказом Мінфіну України від 27.06.2013 р. №628 та зареєстровано в міністерстві юстиції України від 19.06.2013 за № 1223/23755 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1223-13.
3. Костюченко, В. М. Інтегрована звітність як інноваційна модель звітності корпоративних підприємств України [Електронний ресурс] / В. М. Костюченко // Глобальні та національні проблеми економіки. – 2015 р. – Вип. 8. – Режим доступу : http://www.global-national.in.ua/archive/8-2015/236.pdf (дата звернення 13.12.2016). – Назва з екрану.
4. Плотников, В. С. Эволюция концепции консолидированной финансовой отчетности [Текст] / В. С. Плотников, И. В. Юсупова // Международный бухгалтерский учет. – 2013. – № 13.
5. Сіренко, С. В. Актуальність та основні облікові аспекти консолідованої фінансової звітності [Текст] / С. В. Сіренко, К. А. Яровий // Економічний аналіз. – 2013. – № 2. – Том 14. – С235-239.