Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_12_14_KamPodilsk » Секція/Section_1_2016_12_14

ТЕОРІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ: ФОРМА ЧИ ЗМІСТ?

Хомин Петро

Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя

м. Тернопіль

 

ТЕОРІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ: ФОРМА ЧИ ЗМІСТ?

 

Філософія вчить, що «суперечливе, діалектичне взаємовідношення форми й змісту є одним із внутрішніх джерел розвитку предметів і явищ»[2, с. 202-203]. З цього погляду слід було би вітати будь-які спроби критичного підходу до оцінки нинішнього стану бухгалтерського обліку, якби не одне але: «Зміст і форма не існують окремо одне від одного. Не буває «голого», не оформленого так або інакше змісту й «чистої» беззмістовної форми»[2, с. 202-203]. Бо саме про це забувають Зоїли, які, вмостившись охляп на облізлому Буцефалі, намагаються вискочити з Прокрустового ложа методології й методики в сподіванні перехитрити згадуване взаємовідношення форми й змісту, наплодивши беззмістовних «монографій», в яких про форму ні гу-гу.

Причому, мабуть, із наміром переконати облікову спільноту в своїх небувалих методологічних досягненнях, наморщивши в глибокій задумі чоло, повторюють демагогічні твердження, що Лука Пачіолі в своєму Трактаті про рахунки й записи не дав теорії бухгалтерського обліку. Ба більше, оволодівши сяк-так манулем[1], намагаються справити враження неабияких лінгвістів-латинознавців, мовляв, у назві цієї праці навіть термін «трактат» не згадується, скромно промовчуючи, що й у книзі Б. Раяна, яку вони вважають підставою для занехаяння бухгалтерського обліку, про стратегічний облік – жодного речення!

Тому це «методологічне» відкриття, як і подібні інші, можна сприймати хіба в ракурсі очікуваного: такі суржикомовні вправляння, не дивлячись на потуги подати їх як методологічні здобутки, справді небувалі, а фра Лука, кажучи словами О. Гуляєва, «поставил столбъ, который не сломить никакимъ проповедникамъ новыхъ системъ. Можно до изнеможения биться у этого столба, а онъ будетъ стоять по прежнему непоколебимо»[1].

Що й спостерігаємо нині, коли, вибачте за навмисну тавтологію, стовписько неошкурених стовпатих підпірок трухлявіє, марно стовпіючи серед свого псевдометодологічного стовпотворіння обіч стовпової дороги, якою йде розвиток бухгалтерського обліку. Позаяк визнати методологічними компіляції з недоладним використанням перекладів іншомовних публікацій, як це сталося зі словосполученнями management чи strategi accounting, або «оригінального» бешамелю в суміші з «логія», якось незручно хоч би перед пам’яттю великих предків, котрі не цуралися, поряд зі змістом, турбуватися про форму: досить пригадати знаменитого французького вченого Е. Дегранжа, форма обліку Журнал-Головна якого дістала назву американської й довгі роки була предметом ностальгії старшого покоління бухгалтерів, змушених переходити на інші, «соціалістичного» взірця форми.

Теперішні ж симпліфікації (спрощення) призвели до того, що т. зв. теоретики плодять суцільною симплоки – стилістичні фігури-монографії, в яких не тільки початок і закінчення подібні, але й загалом вони викладені таким убогим стилем, ніби автор не чув про синтаксис, не кажучи вже про граматику. Мабуть таки справді кожному графоманові видається, як зауважив С.-Є. Лец, що він наздоганяє геніїв, і вони без будь-яких докорів внутрішнього ego претендують на роль перших «піїтів» – метатеоретиків, хоча їхня «творчість» полягає в перелицюванні праць інших учених.

Для втілення ж прагнення перейти з гальорки в ложу теоретиків бухгалтерського обліку «вместо этой бесплодной работы следует глубоко вдуматься в те неоспоримые принципы двойного счетоводства, которые написаны на этом столбе и разрабатывать тотъ богатый матерьалъ, который въ нихъ заключается. При таком направлении нашей деятельности, счетная наука займетъ подобающее место среди другихъ отраслей знания»[1]. Інакше його теорію продовжуватимуть наводнювати опуси титулованих компіляторів.

 

Список використаних джерел

  1. Гуляев, А. И. Системы и формы счетоводства [Текст] / А. И. Гуляев. – Спб., 1909 (a).
  2. Краткий словарь по философии (издание третье) [Текст ] / Под общей ред. И. В. Блауберга и И. К. Пантина. – М. : Политиздат, 1979. – 413 с.
 

[1] Мануль – прилад для копіювання.

Категорія: Секція/Section_1_2016_12_14 | Додав: clubsophus (2016-12-13)
Переглядів: 49 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_12_14
Секція/Section_2_2016_12_14
Секція/Section_3_2016_12_14
Секція/Section_4_2016_12_14
Секція/Section_5_2016_12_14
Секція/Section_6_2016_12_14
Секція/Section_7_2016_12_14
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 546
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0