Архів / Archive

Головна » Статті » 2016_12_14_KamPodilsk » Секція/Section_5_2016_12_14

МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ НА ОХОРОНУ ГРУНТІВ У ЗВ’ЯЗКУ З УДОСКОНАЛЕННЯМ НОРМАТИВНОЇ ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗ

Улько Євгеній

к.е.н., доцент, чл.-кор. АЕН України

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

м. Харків

 

МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ НА ОХОРОНУ ГРУНТІВ У ЗВЯЗКУ З УДОСКОНАЛЕННЯМ НОРМАТИВНОЇ ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

 

Сучасний стан якості ґрунтів в Україні є незадовільним. Роки безгосподарського та безсистемного відношення з боку господарюючих суб’єктів внесли свої негативні наслідки. До речі практика потурання, а також ганебного та невиваженого державного управління земельними ресурсами призвели до посилення деградації ґрунтів, без сумніву, одних із найцінніших на Земній кулі.

В цьому випадку істотного занепокоєння викликає неухильне зменшення родючості ґрунтів, їх фізико-хімічних властивостей тощо [1]. Вкрай небезпечним видається надмірне антропогенне навантаження на ґрунт (розораність сільськогосподарських угідь вже тривалий час станове понад 80 %), зміни його гранулометричного складу.

Гонитва за прибутком у сільському господарстві набула нічим невиправданого характеру, оскільки ставка лише на вилучення прибутку звичайно не враховує екологоощадне використання та збереження ґрунту, його можливостей здійснювати розширене відтворення. Яскравим прикладом є те, що соняшник як досить ґрунтовиснажлива культура висівають повсюдно. Так, соняшник у посівній площі всіх категорій господарств основної – Степової зони, за твердженням О. Л. Попової, перевищує верхню межу відповідного нормативу в 3 рази [2, с.48].

Це не що інше, як модель хижацького землеробства. За такої моделі економіка природокористування всіляко спрямовується на досягнення найбільшого прибутку не рахуючись з потребами ґрунту, навколишнього середовища, а головне відбирає в суспільства найцінніше, його майбутнє. Збідніла земля, яка втратила свою первісну родючість, на якій із-за фізичних пошкоджень, більш швидкими темпами розвиваються різного роду ерозійні процеси стане не лише нездатною до задоволення суспільних інтересів, але й достатньо суттєво обтяжує його розвиток. Тому збільшення величини одержання прибутку із земель повинно обов’язково враховувати й екологічну та соціальну ефективність, а не лише економічну.

Як підкреслює академік НААНУ В. Ф. Сайко, в Україні майже кожний третій гектар (30,7 %) еродований, а другий – дефляційно небезпечний. Еродовані землі в Луганській, Донецькій, Кіровоградській і Чернівецькій областях сягають 50-65 % до землі в обробітку. В Степу із 3 га землі 2 мають понижену родючість [3, с.5].  Одночасно з цим спостерігається й втрати гумусу і поживних речовин в ґрунтах. Згідно з даними останнього туру агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, площа ґрунтів із середнім (2-3 %) і підвищеним (3-4 %) вмістом гумусу станове 16,4 млн. га, або 66,1 % від обстеженої. Але попри це, від’ємний баланс макроелементів призвів до того, що середньозважений вміст доступних рослинам поживних речовин більшості ґрунтів залишатиметься на межі низької і середньої забезпеченості фосфором, і середньої – калієм [4, с.39].

Звідси випливає, що існуючий механізм охорони та відновлення родючості ґрунтів є недостатнім, потребує перегляду та розробки більш гнучких заходів у даній сфері, зміни підходів до формування, перерозподілу та ефективного використання приватних, спільних і державних коштів як зведеного, так і місцевого бюджетів. Варто відмітити також, що наявний якісний стан ґрунтів є результатом відсутності державних, регіональних і місцевих програм охорони ґрунтів, дієвих механізмів економічного стимулювання захисту ґрунтів від ерозії, майже повної відсутності юридичної відповідальності за недбале землекористування і низький рівень фінансового забезпечення заходів з охорони ґрунтів від ерозії [4].

До основних причин зниження якісного стану ґрунтів і послаблення захисту їх від деградації полягає в недостатніх можливостях здійснення необхідних заходів через низький рівень надходжень на дані цілі. Тому збільшення податкових відрахувань, в першу чергу через плату за землю потрібно розглядати як позитивну дію в процеси охорони ґрунтів. Проте на даний час має місце, щонайменше декілька моментів, які послаблюють дію цього механізму.

А саме на думку академіка НААНУ В. В. Медведєва ставка податку є занизькою, де її потрібно збільшити найменше у три рази, а крім того, заниженим є сама нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення (надалі – НГО) [5, с.67]. І якщо в останні роки ставка податку змінилася за рахунок відміни фіксованого сільськогосподарського податку, то друга складова залишається ще більш вагомішою.

Згідно з Податковим кодексом України (надалі – ПКУ) в пп. 1 п. 1 ст. 271 передбачено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, де сама ставка податку для сільськогосподарських угідь та земель загального користування закріплена в п. 1 ст. 274, яка визначає ставку в розмірі не більше 1 % від НГО [6]. Сама методика до обчислення НГО передбачена відповідною постановою КМУ [7].

Але з огляду на зміни, які від часу її впровадження відбулися в структурі посівів сільськогосподарських культур, а також їх характеру рентоутворення, вона потребує певного вдосконалення. Однією з пропозицій щодо поліпшення в обчисленні НГО є розширене включення сільськогосподарських культур (щонайменше п’ять основних), а не лише зернові. Також необхідно при економічній оцінці земель враховувати й бонітет ґрунтів [8].

Щодо останнього то методика викладена в джерелі [8], пов’язує не лише дифдоход, а й бонітет земель. Крім того, як показують дослідження, вона в такому разі здатна бути ефективним інструментом щодо регулювання процесів із збереження та відтворення ґрунтів [9]. Вона розкриває підходи до оцінки результатів від проваджень, наприклад, від вибору технологій вирощування сільськогосподарських культур, які в свою чергу передбачають принципи дотримання родючості та охорони земель. Тому не дивним, що кращою між досліджуваних технологій для вирощування озимої пшениці та деяких інших культур в умовах Полтавської області, опинилася саме за ресурсозберігальної технології [Там же].

Отже, вдосконалення НГО при збереженні загального підходу на основі рентної концепції [10; 11], дозволить істотніше збільшити базу оподаткування, що врешті сприятиме зростанню відрахувань земельного податку на місцевому рівні. Останній повинен стати дієвим інструментом в управлінні процесами раціонального використання земель, їх збереження, примноження продуктивності та потенціалу.

 

Список використаних джерел

  1. Улько, Є. М. Науково-практична необхідність вдосконалення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення щодо їх розширеного відтворення природних комплексів [Текст] / Є. М. Улько // Інформаційні технології та інноваційні методи у теорії і практиці сучасного бізнесу : зб. наук. праць міжн. наук.-практ. конф. (22-23 листопада 2016 р., м. Полтава). – Полтава: ПДАА, 2016.
  2. Попова, О. Л. Оцінка суспільних збитків і розміру відшкодування за погіршення якості сільськогосподарських земель / О. Л. Попова // Економіка України. – 2013. – № 3. – С. 47-55.
  3. Сайко, В. Ф. Наукові основи стійкого землеробства в Україні [Текст] / В. Ф. Сайко // Вісник аграрної науки. – 2011. – № 1. – С. 5-12.
  4. Балюк, С. А. Екологічний стан ґрунтів України [Текст] / С. А. Балюк, В. В. Медведєв, Н. Н. Мірошниченкое, Є. В. Скрильник, Д. О. Тимченко, А. І. Фатєєв, А. О. Христенко, Ю. Л. Цапко // Український географічний журнал. – 2012. – № 2. – С. 38-42.
  5. Медведєв, В. В. Щодо джерел фінансування заходів з охорони і підвищення родючості ґрунтів [Текст] / В. В. Медведєв // Вісник аграрної науки. – 2012. – № 1. – С. 67-69.
  6. Податковий кодекс України [Електронний ресурс] : Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2011. – № 13-14, № 15-16, № 17, ст. 112. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
  7. Про методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів [Електронний ресурс] : Постанова КМУ від 23 березня 1995 р., № 213. – Режим доступу: http://www. zakon2.rada.gov.ua/laws/show/213-95-п.
  8. Бухало, О. В. Підвищення ефективності сільськогосподарського землекористування за рахунок вдосконалення нормативно-грошової оцінки земель [Текст] / О. В. Бухало, Є. М. Улько // Економічні, екологічні та соціальні аспекти використання земельних ресурсів в Україні : кол. моногр. / за ред. д.е.н., професора, чл.-кор. НААН О. В. Ульянченка; Харк. нац. аграр. ун-т. – Х: Смугаста тип., 2015. – С. 128-146.
  9. Ульянченко, О. В. Оцінка ефективності землекористування за різних технологій вирощування сільськогосподарських культур [Текст] / О. В. Ульянченко, Г. І. Шарий, Є. М. Улько, О. В. Бухало // Вісник аграрної науки. – К. – 2014. – № 2. – С. 66-71.
  10. Улько, Є. М. Удосконалення нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь в системі формування раціонального їх використання [Текст] / Є. М. Улько // Модернізація національної системи управління державним розвитком: виклики і перспективи. Зб. наук. праць міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. (16-17 грудня 2015 р., м. Тернопіль) – Тернопіль : Крок, 2015. – С. 206-209.
  11. Улько, Є. М. Економічна оцінка та оренда земель сільськогосподарського призначення [Текст] / Є. М. Улько // Бухгалтерський облік, аналіз і аудит в управлінні економічними процесами світової і національної економіки: сучасний стан та перспективи: зб. наук. праць міжнар. наук.-практ. конф. (11 грудня 2015 р., м. Тернопіль). – Тернопіль : Крок, 2015. – С. 321-324.
Категорія: Секція/Section_5_2016_12_14 | Додав: clubsophus (2016-12-13)
Переглядів: 83 | Рейтинг: 0.0/0
Переклад
Форма входу
Категорії розділу
Секція/Section_1_2016_12_14
Секція/Section_2_2016_12_14
Секція/Section_3_2016_12_14
Секція/Section_4_2016_12_14
Секція/Section_5_2016_12_14
Секція/Section_6_2016_12_14
Секція/Section_7_2016_12_14
Пошук
Наше опитування
Яка наукова інформація Вас найбільше цікавить?
Всього відповідей: 533
Інтернет-ресурси
Підписатися через RSS2Email

Новини клубу SOPHUS



Наукові спільноти
Статистика
free counters

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0