Архів / Archive

Вінічук Ірина

доцент

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

м. Київ

АКТУАЛЬНІСТЬ СТАНДАРТИЗАЦІЇ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖ

Вплив глобалізації виходить далеко за межі економіки і фінансів. З розвитком інформаційно-комунікаційних мереж і формуванням єдиного інформаційного та інтелектуального простору глобалізація перетворилась на потужний фактор, що впливає на всі сторони життя європейських країн. Сучасний рівень економіки України потребує досягнення достатньої якості у всіх сферах діяльності. Досягнення цієї мети неможливе без створення досконалої системи стандартизації сфери інформаційних та інформаційно-вимірювальних технологій в тому складі, і на базі затверджених стандартів, норм та інших нормативно-законодавчих документів [1].

Сучасні автоматизовані методи системного аналізування інформації потребують нових технологій та сучасних стандартів, необхідних для гармонізації міжмовних, міжнаціональних зв'язків. Оскільки суттєвим елементом даних зв'язків є соціальна комунікація, що базується на відповідній матеріальній базі, то розроблення, узгодження і впровадження сучасної, якісної термінології можна вважати одним з пріоритетних напрямків розвитку інтелектуальної діяльності людства у ХХІ столітті [2].

В Україні поширення інформаційних технологій, використання комп’ютерної бази пов’язані з монополізацією ринку програмного забезпечення, насамперед компанією Майкрософт, що обумовлені нерівними умовами роботи у сфері впровадження новітньої інформаційної термінології. На даний час актуальним є формування українськомовної інформаційно-пошукової мережі, інтегрованої у світову інформаційну мережу, та удосконалення української комп’ютерної термінології, що уможливить ефективно вирішувати проблеми створення сучасних систем керування електронною документацією [3].

Існує цілий ряд комерційних програмних продуктів, що дозволяють їх створювати: eRoom, HotOffice, Lotus Instant! Teamroom, Netopia Virtual Office, Netscape Virtual Office by Concentric, SAІ Системне програмне забезпечення співробітництва та інші. Роботу з текстовими документами забезпечують такі сервіси як «Zoho Writer» «OfficeLive Workspace» та Groove Virtual Office, що входить до пакету програм «Microsoft Office» який є продуктом американської корпорації Microsoft, «Документи Google», «Віртуальний комп'ютер» www.g.ho.st та інші. Так у системі інформаційно-комп’ютерних технологій можна виокремлювати дві складові: по-перше здатність продукувати необхідні програмні засоби, а по-друге виконувати це у обмежений термін та забезпечувати зручну і доступну форму спілкування людини і комп’ютера (інтерфейс користувача). Для впровадження такої системи необхідні відповідні стандарти програмних продуктів, методи, моделі, технологічні засоби. Однією з загальних тенденцій розвитку світового суспільства є його трансформація до інформаційного суспільства та суспільства знань на основі широкого впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери життєдіяльності особистості суспільства та держави [4].

Комплекс засобів інформаційно-пошукових систем для створення й управління електронною документацією є сукупністю інформаційних мов, методів індексування, а також лінгвістичної бази (словників, тезаурусів, класифікаторів) і методів її ведення. Важливим аспектом вирішення термінологічних завдань є застосування відповідних інформаційних мов. Для кожного типу інформаційної мови важливим є понятійно-термінологічні питання сумісності термінів та наявність системи ведення (виправлення, доповнення), де галузево-поняттєва база в сфері інформаційних технологій надає належне їй значення [5]. Впровадження інновацій у термінології в умовах розвитку інформаційного суспільства та суспільства знань повинно бути одним з пріоритетних напрямків. Поява нових термінів, відображення у них сучасного наукового знання потребують нормалізації термінологічного складу. Цей процес є об'єктивно тривалим, що зумовлено, не в останню чергу, тим, що творення понять у сфері інформаційних технологій відзначається певною стихійністю та потребує багатоаспектного аналізу всіх складників його лексичної системи, дослідження особливостей структури термінів, їхніх взаємозв'язків та функціонування [6]. В Україні не існує програми технотронного редагування наукового тексту, яка була б побудована на вимогах національних стандартів щодо української термінології та наукового стилю української мови. Адже вимоги національних стандартів ґрунтуються на внутрішніх законах української мови і дають нормативну основу фахівцям для з гармонізованого слововживання і термінотворення в усіх галузях науки і техніки. Однією з головних тенденцій процесу стандартизації є посилення інтеграції діяльності цих організацій, спрямоване на створення єдиної системи стандартизації інформаційного суспільства [7].

Стандартизація в умовах формування інформаційно-комунікаційної сфери сучасного суспільства постає як важливий філософсько-освітній та соціально-культурний феномен у відповідь на замовлення суспільства щодо впорядкування засобів, форм, технологій і методів управління електронною документацією. Участь України у європейських інтеграційних процесах сприятиме усвідомленню ідеології інформаційного суспільства, реформуванню інформаційно-комунікаційної сфери, розширенню українського сегменту мережі Інтернет, створенню наукового потенціалу для забезпечення потреб нового суспільства. Ключовими чинниками становлення глобального інформаційного суспільства виступають інформаційно-комунікаційні технології, які розвивають міжнародні відносини, сприяють глобальному соціальному управлінню, впливають на процеси прийняття рішень, розширюють багатоаспектні діалоги міжнародних, національних і суспільних інститутів.

Список використаних джерел

1. Ковальчук, Т. Т. Сучасний інформаційний ринок (концептуально-пізнавальний контекст) [Текст] / Т.Т. Ковальчук, І.Ю. Марко, Є.І. Марко. – К. : Знання, 2011.− 255 с.
2. Нечипоренко, М. Діяльність CENELEC [Текст] / М. Нечипоренко // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2007.− №4. – С.17-23.
3. Рицар, Б. Про англійсько-український глосарій виробів Microsoft [Текст] / Б. Рицар, Р. Мисак, Р. Микульчик // Проблеми української термінології : зб. наук. пр. / Відп. ред. Л. Полюга. – 2006. – С. 28-30.
4. Рицар, Б. Стандартизація термінології – чинник утвердження державності України [Текст] / Б. Є. Рицар // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2001. – №1. – С.30-32.
5. Рицар, Б. Мова та термінологія зукраїнізованих програмних продуктів Ворд компанії Майкрософт [Текст] / Богдан Рицар, Роман Мисак // Вісник Нац. Ун - ту «Львівська політехніка» : Серія «Проблеми української термінології». – 2003. – № 490. – С. 17-24.
6. Семотюк, О. Термінологія та багатомовне інформаційне суспільство [Текст] / О. Семонюк, Г. Антонюк // Проблеми української термінології. – Львів, 2004.- С.62-63
7. В Україні скасували майже 13 тисяч Радянських ГОСТІВ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://tyzhden.ua/News/154015 (дата звернення 12.12..2016). – Назва з екрану.