Чинник Сергій
слухач магістратури
Науковий керівник: к.е.н., доцент Краснолуцька Л.М.
Подільський державний аграрно-технічний університет
м. Кам’янець-Подільський
ЧИСТИЙ ОБОРОТНИЙ КАПІТАЛ В УПРАВЛІННІ ЛІКВІДНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА
Фінансовий аспект управління оборотним капіталом підприємства передбачає зміну його величини і структури відповідно до поставленої мети. Шерр Ф. [1], Х. Шен, Д. Соенен [2] та ін. вважають, що основною метою управління оборотним капіталом є забезпечення балансу між рентабельністю і ліквідністю компанії. Тобто формуючи політику управління оборотним капіталом, суб’єкт господарювання повинен визначитись із вирішенням таких питань: який обсяг оборотного капіталу необхідний для підтримання його належної платоспроможності та ефективної діяльності. У спеціальній і науковій літературі та світовій обліково-аналітичній практиці відомі різноманітні інтерпретації, пов’язані з визначенням основних понять оборотного капіталу. Зокрема, у бухгалтерських стандартах використовують термін «оборотні активи», а фінансові менеджери надають перевагу термінам «оборотний капітал» та «поточні активи». В англомовній літературі аналогом поняття «оборотний капітал» є поняття «робочий капітал» (Working Capital). У вітчизняній літературі це поняття ототожнюється з чистим оборотним капіталом та власними обіговими коштами. Однак, на наш погляд, така інтерпретація означених показників є хибною і потребує уточнення алгоритму їх розрахунків.
Насамперед слід зазначити, що оборотний капітал – це частина капіталу суб’єкту господарювання, інвестована в оборотні активи, тобто ті, що знаходяться в обігу. Джерелами його формування є власні обігові кошти, довгострокові зобов’язання та короткострокові кредити і позики. Власні обігові кошти – це розрахунковий показник, що характеризує частину власного капіталу, який є джерелом формування оборотних активів. Іншими словами, вони являють собою різницю між власним капіталом і необоротними активами.
Чистий оборотний капітал – англ. Net Working Capital (NWC), – показник, який характеризує фінансовий стан суб’єкта господарювання у короткостроковій перспективі і розраховується за формулою [3, с.790]:
Net Working Capital = Current Assets – Current Liabilities, (1)
де Current Assets – поточні активи; Current Liabilities – поточні пасиви.
Даний показник характеризує величину оборотного капіталу, вільного від короткострокових (поточних) фінансових зобов’язань, а саме ту частку обігових коштів, що профінансована із довгострокових джерел і яку не потрібно використовувати для погашення поточного боргу. Додатна величина цього показника означає, що підприємство спроможне оплатити за рахунок оборотних активів свої короткострокові фінансові зобов’язання; від’ємне значення – навпаки, що такої можливості підприємство не має. Зростання величини NWC у динаміці засвідчує про підвищення ліквідності суб’єкту господарювання і збільшення його кредитоспроможності. У той же час надто велике значення чистого оборотного капіталу може бути сигналом неефективної фінансової політики, яка призведе до пониження рентабельності (наприклад, вибір дорогих довгострокових джерел фінансування, невиправдане зменшення кредиторської заборгованості). Однією з причин зміни NWC є процес визнання доходів і витрат та формування грошового потоку підприємства. Погашення дебіторської заборгованості покупцями збільшує грошовий потік і зменшує оборотні активи в розрахунках, відтак відповідно зменшується чистий оборотний капітал. Погашення оборотної заборгованості зменшує грошовий потік, короткострокові фінансові зобов’язання і відповідно збільшує чистий оборотний капітал. Слід також відзначити, що одержання передоплати (авансу) від покупців сприяє збільшенню поточних зобов’язань, збільшенню грошового потоку та зменшенню чистого оборотного капіталу. Таким чином, внаслідок збільшення грошового потоку чистий оборотний капітал зменшується, а зменшення грошового потоку – навпаки, призводить до його збільшення; при цьому доходи і витрати не впливають на рівень NWC.
Отже, основна мета управління оборотним капіталом полягає у забезпеченні безперервності і ефективності операційної діяльності підприємства. Відповідно короткострокову фінансову політику можна визначити як управління оборотним капіталом підприємства. Результат ефективності цієї політики проявляється насамперед у формуванні та підтримці оптимальної структури оборотних активів і поточних зобов’язань, що своєю чергою забезпечує фінансову стійкість, високий ступінь кредитоспроможності та інвестиційну активність суб’єкта господарювання. Цей показник відіграє також важливу роль в обґрунтуванні рішення про зміну структури фінансування і формування кредитної політики по відношенню до покупців і постачальників.
Таким чином, чистий оборотний капітал NWC – це термін англо-американської школи обліку і фінансів і найбільш поширеним варіантом його розрахунку є різниця між оборотними активами і поточними зобов’язаннями, що дає змогу здійснити оцінку поточної ліквідності. Якщо NWC використовувати в аналізі, плануванні та управлінні операційними грошовими потоками, то це забезпечить об’єктивне прогнозування стратегічної ліквідності суб’єкту господарювання.
Список використаних джерел
- Scherr, F. C. Modern Working Capital Management : Text and Cases [Text] / F. C. Scherr. – Englewood Cliffs, NJ : Prentice-Hall, Inc., 1989. – 512 р.
- Shin, H. Efficiency of Working Capital Management and Corporate Profitability [Text] / H. Shin, L. Soenen // Financial Practice and Education. – 1998. – Vol. 8. №2. – P.37-45.
- Брейли, Р. Принципы корпоративных финансов [Текст] / Ричард Брейли, Стюарт Майер [Пер. с англ. Н. Барышниковой]. – М. : ЗАО «Олимп-Бизнес», 2008. – 1008 с.
| 
