|
Хорошенюк Інна
студентка,
Буковинська державна фінансова академія,
м. Чернівці
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ
Поглиблення інтеграційних і глобалізаційних процесів у світі зумовлює
розширення застосування як ринкових інструментів, так і регулюючих фінансових
індикаторів у всіх сферах життєдіяльності суспільства, а тенденції подальшого
розвитку і поглиблення ринкових відносин зумовлюють необхідність розробки і
використання нової системи нових регулюючих важелів з боку держави у всіх сферах
життєдіяльності суспільства. Вагомий внесок у дослідженні державного
регулювання іпотечного кредитування в Україні, його вплив на розвиток сучасної
економіки зробили такі вчені: С. Глущенко, О. Кірєєв, І. Воробйова, Б.
Гнатківський, та інші.
Метою розбудови сучасної системи іпотечного кредитування в Україні, яка б
відповідала прогресивним міжнародним нормам, є створення ефективних ринкових
механізмів залучення довгострокових фінансових ресурсів у фінансово-кредитну
сферу та забезпечення функціонування на цій основі ринку довгострокового
іпотечного кредитування із застосуванням сучасної ринкової інфраструктури та
фінансових інструментів, що дасть змогу
поступово знизити вартість іпотечних кредитів для населення та суб’єктів
господарювання і збільшити строки кредитування [1].
У наш час іпотечне кредитування відіграє унікальну роль у питаннях
стимулювання споживчого попиту та покращенні житлових умов і соціальної
стабільності у суспільстві. Іпотечне кредитування – один з пріоритетних й
основних напрямів загального ринку кредитування Європи. Обсяг заборгованості по
іпотечних кредитах у Європейському Союзі і Норвегії в 2007р. становив 3,7 трлн.
євро, а в 2009 р. – вже 3,9 трлн. євро. Станом на 1 січня 2009 р. загальний обсяг
іпотечного портфеля банків в Україні становив 107,6 млрд. грн. Темпи зростання
іпотечного портфеля (34,3%) випередили темпи зростання загального кредитного
портфеля банків (29,7%) та портфеля
кредитування фізичних осіб (31,7%). У результаті, частка іпотеки в загальному
кредитному портфелі банків за звітний період збільшилася з 14,2% до 14,7%, а в
портфелі кредитування індивідуальних клієнтів – з 38,6% до 39,3%. Зростання
загального кредитного портфеля українських банків і портфеля кредитування
фізичних осіб викликано лише зміною валютного курсу і не відображає реальної
ситуації на ринку
[3,180].
Станом на 1 січня 2009 р. середні розміри заборгованості за іпотечними
кредитами на балансах українських банків були такими: кредити на купівлю житла
– 250,2 тис. грн.; кредити на споживчі цілі – 168,7 тис. грн.; кредити на
будівництво житла під заставу незавершеного будівництва – 325,1 тис. грн.;
рефінансування – 321,7 тис. грн.; кредити на купівлю земельної ділянки – 628,3
тис. грн.; кредити на комерційні цілі під заставу житла – 636 тис. грн. У
жовтні-грудні 2008 р. лідером іпотечного ринку був «Укрсиббанк» (ринкова частка
18,04%). Друге місце посів «Укрсоцбанк» (12,92%), третє – «ОТП Банк» (11,86%),
четверте – «Райффайзен Банк Аваль» (10,69%), п’яте – «Надра Банк» (7,44%). Такі
події на фінансовому ринку ще раз підтверджують необхідність підвищення ролі
держави у забезпеченні стабільного функціонування фінансових ринків [3, 182].
Державне регулювання може здійснюватися з використанням різних механізмів
(рис.1).
Рис. 1. Механізми
державного регулювання іпотечного кредитування [4, с.35]
Першим можливим механізмом державного регулювання іпотеки
в Україні може бути надання державних гарантій. Йдеться про надання державних
гарантій не в цілому, а гарантій спеціалізованими організаціями, створеними
урядом.
Наступним є механізм страхування на ринку іпотечного
кредитування. Воно може здійснюватися у таких формах:
-
«класичне» страхування;
-
організаційно-процедурні форми страхування;
-
організаційно-функціональні обмеження.
Адресна фінансова допомога є невід’ємним елементом
соціальної політики. Вона може бути виражена у двох формах:
-
премії та збереження накопичень;
-
прямі ситуаційні грошові дотації, передача грошових
коштів з державного або місцевих бюджетів на суму, якої не вистачає.
Яскравою характеристикою використання податково-бюджетного
механізму для регулювання ринку іпотечного кредитування є використання
бюджетних коштів на придбання забезпечених іпотечних цінних паперів.
Найбільш поширеною податковою пільгою, яку передбачено
практично у всіх країнах з розвинутими системами іпотечного кредитування, є
право списувати або віднімати процент по іпотечній позиці із доходу, що
підлягає оподаткуванню. Крім того, в деяких країнах застосовуються пільги щодо
доходів від іпотечних цінних паперів.
Система преференцій у банківській сфері базується на
принципі надання іпотечним цінним паперам статусу ліквідних і надійних з точки
зору можливості їх рефінансування в центральних банках [4, 37].
Слід зазначити, що перспективи розвитку іпотеки в Україні
значно залежать від економічного зростання, стабільності цін та обмінного курсу
національної валюти, удосконалення фінансово-кредитної системи та ринку
нерухомості. Іпотечне кредитування - це надійний і перевірений спосіб залучення
приватних інвестицій іноземних та вітчизняних інвесторів. Лише надійні
гарантії, зокрема застава нерухомості та емісія на її основі іпотечних цінних
паперів, дозволять мобілізувати в значних масштабах заощадження населення і
спрямовувати їх на інвестування перспективних секторів економіки. Лише в такому
разі в Україні можлива поява зарубіжних портфельних інвесторів, які, через
придбання іпотечних цінних паперів, здійснюватимуть інвестування української
економіки.
Отже, як показує практика, на даному етапі розвитку
іпотеки в Україні необхідна більша державна підтримка. Серед основних необхідних
заходів державного регулювання іпотечного кредитування в Україні можна
виділити:
1. здійснення субсидіювання цільових ощадних рахунків, призначених для
придбання нерухомості, її реконструкції чи ремонту;
2. оплата частини відсоткової ставки за іпотечним кредитом;
3. вилучення із суми, оподаткованої прибутковим податком, відсотків за
іпотечним кредитом;
4. поліпшення умов видачі кредитів, спрощення процесу укладання іпотечного
договору.
Список використаних джерел
1. Про іпотеку: Закон України від 5 червня 2003 року N 898-IV.
2. Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та
іпотечні сертифікати: Закон України від 19 червня 2003 року N 979-IV.
3. Гнатківський Б. М. Функціонування
системи іпотечного кредитування в Україні // Формування ринкової економіки в
Україні. – 2009. - № 19. – С. 179.
4. Іпотечне кредитування: проблеми і перспективи розвитку в Україні:
Інформ.-аналіт. Матеріали / за заг. ред. канд. екон. наук О. І. Кірєєва. – К.:
Центр наукових досліджень НБУ, 2009. – 76 с.
| 
