|
Сокольнікова
Ірина
студентка
Хмельницький
національний університет
м.
Хмельницький
РИНОК
СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ: ПОТЕНЦІЙНІ ЗАГРОЗИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
В усьому світі інститути
спільного інвестування (далі ІСІ) відіграють важливу роль на фінансовому ринку. Спільне інвестування акумулює великі інвестиційні
ресурси, які в подальшому стають основним двигуном для розвитку новітніх та
пріоритетних галузей економіки. Спільне
інвестування має можливість стати основним джерелом інвестиційних ресурсів для
країни. Все залежить від наявності економіко-правових основ та практичного
досвіду професійних учасників фондового ринку.
Характеризуючи
нинішню ситуацію у вітчизняній індустрії спільного інвестування, учасники
зустрічі зазначали, що діяльність з управління активами дуже перспективний для
України напрямок, однак загальне погіршення інвестиційного клімату в країні,
відсутність чітких і стабільних правил гри, дефіцит надійних фінансових
інструментів, нерівні умови оподаткування доходів інвестфондів та банківських
депозитів дають привід передбачати, що найближчим часом ринок очікують не
найкращі часи.
Розвиток
спільного інвестування в Україні, насамперед, залежить від стабільних умов його
функціонування. А зміни, що відбуваються сьогодні в країні, є несприятливими
для інвестиційного бізнесу і породжують у його учасників негативні очікування.
Враховуючи це, необхідно консолідуватися, щоб спільними зусиллями доносити до
владних структур потребу ринку у чітких, прозорих та незмінних правилах гри [1].
Серйозною
загрозою для ринку може стати також прийняття парламентом змін до Податкового
кодексу України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і
зборів, які передбачають введення нових податків на фондовому ринку. На жаль,
податкові органи не хочуть розуміти, що ринок цінних паперів та ринок ІСІ є
специфічними сферами економічної діяльності, і починають шукати великі гроші
для наповнення бюджету там, де їх фактично немає.
В
Україні доцільно запровадити цивілізовану систему оподаткування аналогічну тій,
яка існує в європейських країнах. Якщо ж будуть введені механізми, передбачені
законопроектом, прийнятим у першому читанні, ринок ІСІ фактично зупиниться.
Також потрібно, щоб на українському ринку
спільного інвестування існувала справжня конкуренція. Ринок має бути
ефективним, цивілізованим та консолідованим, на ньому мають працювати дійсно
прибуткові компанії, які отримають перевагу у конкурентній боротьбі.
Актуальними
сьогодні є консолідація вітчизняної біржової системи, підвищення рівня
корпоративного управління, корпоративних стандартів, розкриття інформації та
відкритості українських емітентів.
Класичними
активами таких ІСІ є акції, облігації та депозити. Однак, внаслідок погіршення
інвестиційного клімату в Україні, ринок акцій впав, з нього пішли майже всі
нерезиденти. Підвели і банківські депозити. Під час кризи низка банківських
установ збанкрутувала, а ІСІ, які консолідують кошти фізичних осіб, опинилися
на сьомому місці у черзі кредиторів, які претендують на задоволення своїх
вимог. Як наслідок, вкладення активів у банківські продукти стали нині
ризикованими, особливо з урахуванням великої частки проблемних кредитів у
банках
[2].
Значні
проблеми для ІСІ існують і на ринку облігацій. Всі пам’ятають про невиконання
багатьма емітентами своїх зобов’язань перед інвесторами і бездіяльність держави
для захисту власників облігацій. А між тим саме ринок облігацій має великі
перспективи і за нормальних умов він міг би стати локомотивом розвитку
вітчизняної економіки, оскільки облігація є набагато привабливішим інструментом
залучення коштів ніж банківський кредит.
Всі ці
фактори лише поглиблюють стагнацію на ринку спільного інвестування, а
запровадження нової системи оподаткування встановлять абсолютно невигідні умови
роботи з клієнтами, що негативно вплине на розвиток ринок ІСІ.
Незважаючи
на складні економічні умови, інвестиційним фондам все ж вдається залучати кошти
населення. Найбільш ефективними продуктами спільного інвестування сьогодні є
фонди грошового ринку, які працюють як з валютою (насамперед з доларами), так і
з гривнею, а також фонди, що інвестують активи у золото. При цьому відкриття
валютних фондів є страховкою від ризику та джерелом отримання доходності,
зазначив він.
Великі
переваги щодо створення розгалуженої мережі для залучення клієнтів по всій
Україні мають сьогодні компанії з управління активами, які входять до
банківських груп. Це допомагає їм збільшувати кількість місць продажу своїх
продуктів. Окрім Києва, активне залучення нових інвесторів відбувається у
Донецьку, а також у Миколаєві, Сімферополі, Одесі, Черкасах. У планах компанії
також вихід на західні регіони [3].
Як
приклад для України щодо розвитку індустрії спільного інвестування, можна використати румунський досвід. До кризи
обсяги вкладень в ІСІ у цій країні були набагато меншими, ніж на депозитах.
Однак, у 2009 році в Румунії було прийнято новий закон про ІСІ, який надав
можливість інвестфондам здійснювати інвестиції у облігації європейських країн.
Було запроваджено однакові ставки оподаткування вкладень в ІСІ та на банківські
депозити. Все це дало значний поштовх ринку спільного інвестування, який за
однакових умов оподаткування почав приносити клієнтам дещо вищу доходність, ніж
банки. Подібні підходи були б корисні і для України.
Найбільша проблема, яка гальмує розвиток інституційних інвесторів
в Україні в цілому та інститутів спільного інвестування зокрема, – загальний
стан розвитку фондового ринку, його інституційна незрілість.
Політика держави щодо інститутів спільного інвестування повинна
спрямовуватись на планомірний розвиток цього ринку та його інфраструктури з
метою усунення загальної недорозвиненості та покращання якісних параметрів.
Подальший
розвиток вітчизняного ринку спільного інвестування є оптимістичним, оскільки
Україна має значний потенціал до зростання. А учасники інвестиційного бізнесу
мають займати активнішу позицію та більше спілкуватися зі своїми нинішніми та
потенційними клієнтами [4].
Перспективи
на наступний рік пов`язані з подальшим розширенням діяльності ІСІ в регіонах,
переходом від безпосередніх продажів продуктів до навчання клієнтів правильно
формувати власний інвестиційний портфель, а також з початком роботи в Україні
інтернет-банкінгу.
Список
використаних джерел
1.
Бершадська І.М. Проблеми та перспективи розвитку
пайових інвестиційних фондів в Україні / І.М. Бершадська, К.О. Дегтярьов //
Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла
Туган-Барановського. – 2010. – №3. – С. 315-322.
2.
Закон України „Про інститути спільного інвестування (пайові
та корпоративні інвестиційні фонди) ” N 2299-III від 15.03.2001.
3.
С. О.
Рибак. Інституційні інвестори
фінансової системи: сучасний стан та
перспективи розвитку/ С. О. Рибак, О. П. Коваль // Фінанси України. - 2010. - №
10. - С. 60-64.
4.
Офіційний
сайт Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ). [Електронний ресурс].
– Режим доступу: http://www.uaib.com.ua.
| 
