УДК 634.11:657.62:634
Цикалюк Олександр
аспірант
Уманський національний університет садівництва
м. Умань
ВПЛИВ СОРТОВОГО СКЛАДУ НАСАДЖЕНЬ НА ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГАЛУЗІ САДІВНИЦТВА
Анотація
У статті досліджено біологічно-економічні характеристики найпоширеніших сортів яблуні Вінницької області, та їх вплив на побудову системи обліково-аналітичного забезпечення управління конкурентоспроможним виробництвом продукції галузі садівництва регіону.
Ключові слова: садівництво, собівартість продукції, конкурентоспроможність, обліково-аналітичне забезпечення.
В умовах планово-розподільчої системи садівництво являлось високоефективною галуззю, особливо у спеціалізованих господарствах, серед яких виділялися господарства Вінничини. Ряд вчених-економістів стверджують, що у період стрімкого розвитку аграрного сектору економіки характерною була витратна модель цінотворення, економічна сутність якої полягала в тому, що формування ціни розпочинається з витрат на виробництво і закінчується роздрібною ціною кінцевого продукту [5, с. 30]. Держава здебільшого виконувала функцію збуту продукції, шляхом державного замовлення, виділяючи кошти на створення нових садів, матеріальне та фінансове забезпечення садівничих господарств. Основними завданнями обліково-аналітичної роботи на той час було дотримання планових показників виробництва, собівартості та прибутковості у садівничих підприємствах.
Сучасні ринкові умови господарювання, висока конкуренція та прагнення отримати якомога більший прибуток, ставлять нові вимоги до обіково-аналітичної інформації у садівничих підприємствах. Господарства-виробники змушені принципово змінити підхід до формування витрат на виробництво продукції. Такі підприємства постійно повинні контролювати свої витрати, щоб не перевищити ринкову вартість садової продукції. В умовах ринкової економіки ціна на садову продукцію формується під дією не лише пропозиції, а й попиту. Тому система обліково-аналітичного забезпечення управління садівничими господарствами має бути зорієнтована на підвищення конкурентоспроможності продукції садівництва, яку характеризують висока якість, низька собівартість та прийнятна ціна реалізації, які повинні знайти своє відображення в цій системі.
Питання обіково-аналітичного забезпечення управління конкурентоспроможністю сільськогосподарських підприємств розглядаються в працях вчених-економістів: О. Гудзинського, Г. Кірейцева, Т. Пахомової, В. Савчука. Зокрема, автори зазначають, що підтримання на належному рівні конкурентної позиції підприємства – це головна загальносистемна та внутрішньосистемна стратегія його функціонування і подальшого розвитку, яка покладається на обліково-аналітичний механізм [2, с. 66]. Питання конкурентоспроможності продукції розглядаються у працях Ф. Бутинця, Ф. Котлера, М. Портера, П. Саблука, В. Сопка, М. Чумаченка, зокрема в садівництві – О. Єрмакова, А. Григоренка, В. Рульєва. Однак питання щодо обліково-аналітичного забезпечення конкурентоспроможного виробництва садової продукції не знайшли належного відображення в працях провідних зарубіжних та вітчизняних вчених.
Конкурентоспроможність продукції, в тому числі і садівничої, на думку вчених, це можливість продукції відповідати вимогам конкурентного ринку, вимогам покупців у порівнянні з аналогічною продукцією, яка представлена на ринку [1, с. 13]. Зазвичай, покупців садівничої продукції цікавить, перш за все, невисока ціна та якість плодів. Термін «якість продукції садівництва» фактично стосується якості певної партії продукції, яка визначає її біологічну та харчову цінність [4, с. 50]. У той же час виробники садівницької продукції зацікавленні в такій ціні на свою продукцію, яка б покривала витрати та відповідно забезпечувала б виробника необхідним рівнем прибутку та рентабельності виробництва.
Аналізуючи рівень цін реалізації садівницької продукції та її собівартість у типових господарствах, які входять до регіонального об'єднання „Вінницясадвинпром” (рис. 1), необхідно відмітити, що в деяких господарствах реалізаційна ціна відповідає рівню собівартості продукції, а в окремих господарствах рівень собівартості виробництва перевищив реалізаційну ціну.
Рис. 1. Співвідношення собівартості садівничої продукції та ціни її реалізації в окремих садівничих господарствах Вінницької області, 2012 р.
Оскільки визначальний вплив на ціну продукції має її якість, зовнішній вигляд, відповідні смакові властивості, величина плоду чи ягоди, та інші технічні і харчові характеристики, які формуються та змінюються в процесі вирощування, збирання, використання продукції, тому найбільший відсоток конкурентоспроможності садівницької продукції формується власне під час виробничого процесу. Інші важливі чинники конкурентоспроможності формуються на стадії реалізації та споживання і використання. При вирощуванні садової продукції особливу увагу необхідно приділяти правильному підбору сорту, якому властиві високі товарні якості: хороший смак, приваблива форма, високий вихід стандартної продукції, транспортабельність тощо, а також забезпечення необхідного контролю якості продукції. На сьогодні в українських садках вирощують біля 40 видів плодових і ягідних культур, які поділяють на групи за ботанічними та виробничими ознаками, за типом надземної частини, за тривалістю життя тощо, тому важлива роль належить обґрунтуванню найперспективніших сортів, які відповідали б запитам споживача і виробника.
Сорт визначає не лише видову структуру продукції, але й низку організаційно-економічних чинників (собівартість, трудомісткість, капіталомісткість продукції), які безпосередньо впливають на кінцевий результат виробництва. Важливість районування садівництва та встановлення порайонного асортименту плодових і ягідних культур вперше було доведено в наукових працях Л. Симиренка. Який стверджував, що багатство комерційного саду ґрунтується не на основі великої різноманітності сортів, а саме на обмеженому асортименті небагатьох їх, але цінних [6, с. 12].
У видовій структурі плодоягідних насаджень Вінницької області переважає яблуня – 89%, інші культури займають 11%, серед них: груша, вишня, слива, грецький горіх, черешня, абрикос, смородина, суниці, полуниці, малина, виноград [3].
Для забезпечення конкурентоспроможного виробництва продукції садівництва необхідно повною мірою враховувати генетичний потенціал кожного окремого сорту та відповідність його грунтово-кліматичним умовам регіону. Такий підхід дасть змогу господарству певним чином управляти витратами та ціною реалізації садівницької продукції.
Керівникам садівничих господарств для належного управління необхідна достовірна обліково-аналітична інформація щодо витрат, доходів, результатів діяльності. Практика ведення бухгалтерського обліку на підприємствах Вінничини показала, що здебільшого об’єктами обліку витрат на садові насадження є наступні види: сади плодові, ягідники, сади зерняткові тощо, тобто окремі територіальні ділянки під конкретним видом насаджень. У кварталі промислового саду розміщують від трьох до п'яти сортів, що добре взаємозапилюються, з однаковими строками цвітіння дерев і достиганням плодів, вступу в пору плодоношення та тривалості експлуатації.
Для узагальнення інформації про біологічні перетворення в садівництві на практиці господарства використовують в обліку рахунок 23 „Виробництво”, для якого передбачений окремий субрахунок 231 „Біологічні перетворення в садівництві”. Однак, така практика обліку виробничих витрат не забезпечує надходження необхідгої інформації для керівників, зокрема для прийняття виважених управлінських рішень щодо економічної та соціальної ефективності виробництва продукції садівництва за її видовою структурою. На нашу думку, такі аналітичні субрахунки, які б містили інформацію щодо витрат та виходу продукції за окремими культурами та сортами, мають бути передбачені в управлінському обліку садівничих господарств, з метою отримання оперативної інформації про забезпечення формування конкурентоспроможності продукції.
Аналіз діючої системи бухгалтерського обліку у садівничих господарствах свідчить про те, що на підприємствах відсутня інформації, яка б забезпечувала економічний контроль якості виробленої продукції, що виробляється. Відсутні у таких підприємствах і лабораторії з визначення якості продукції, що унеможливлює об'єктивну оцінку взаємозв'язку витрат та якості продукції.
Аналізуючи рівень цін реалізації садівницької продукції та її собівартість у типових господарствах, які входять до регіонального об’єднання „Вінницясадвинпром” необхідно відмітити, що в деяких господарствах реалізаційна ціна відповідає рівню собівартості продукції, а в окремих рівень собівартості виробництва перевищує реалізаційну ціну. Для забезпечення конкурентоспроможного виробництва садової продукції керівники господарств потребують достовірної інформації, яка повного мірою враховує генетичний та економічний потенціал кожного окремого сорту. Таку інформацію можна отримати завдяки належній організації бухгалтерського, зокрема управлінського обліку та економічного аналізу.
Список використаних джерел
1. Бородин К. Конкурентоспособность в рыночной экономике / К. Бородин – М.: ТЕИС, 2005. – 120 с.
2. Гудзинський О. Д. Обліково-аналітичний механізм менеджменту підприємств (теоретико-методологічний аспект) : монографія / О. Д. Гудзинський, Г. Г. Кірейцев, Т. М. Пахомова, В. К. Савчук. – К.: ІПКДСЗУ, 2009. – 226 с.
3. Збір урожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду в регіонах України у 2008 році: статистичний бюлетень / Державний комітет статистики України. – К. 2009. – 136 с.
4. Легеза Д. Г. Проблеми якості та конкурентоспроможності плодової продукції / Д. Г. Легеза // Агроінком. – 2002. – № 4-7. – С. 50 – 52.
5. Малік М. Й. Конкурентоспроможність аграрних підприємств: методологія і механізми : монографія / М. Й. Малік, О. А. Нужна. – К.: ННЦІАЕ, 2007. – 270 с.
6. Шестопаль О. М. Промислове вітчизняне садівництво і задоволення вимог ринку / О. М. Шестопаль // Сад, виноград і вино України. – 2003. – № 5 – 6. – С. 12 – 15.
| 
