Височан Олег
к.е.н., доцент
Національний університет “Львівська політехніка”
м. Львів
РЕГІОНАЛЬНА ТУРИСТИЧНА КЛАСТЕРИЗАЦІЯ: ОБЛІКОВИЙ АСПЕКТ
Популярність концепції регіональної кластеризації вітчизняного туризму, яка набуває все більшої популярності останнім часом, сходить до спокусливої ідеї про можливість налагодження ефективного партнерства між різноманітними інституціональними утвореннями для досягнення спільних цілей за умови стійкого конкурентного середовища. “Ефект масштабу”, який виникає при цьому, покликаний підвищити ефективність діяльності учасників, особливо малих підприємств, які завжди функціонують в умовах гострої нестачі ресурсів, в т.ч. інформаційних.
Регіональний туристичний кластер – туристично-рекреаційна система, сформована з локалізованих груп виробничих підприємств у сфері туристичного обслуговування і супутніх галузей, різноманітних невиробничих організацій, спільна діяльність яких спрямована на задоволення рекреаційних потреб [1, с.41].
Як вже зазначалося, в ідеалі, учать у складі кластера, повинна підвищувати продуктивність та ефективність діяльності кожного учасника, серед іншого, завдяки спільному використанню інформації, що покликана, в першу чергу, сприяти координації дії різних компаній.
Т.І. Дутова виділяє основні задачі, вирішувати які повинно використання кластерного підходу стосовно туристично-рекреаційного бізнесу. Серед них – розвиток комунікаційно-інформаційного середовища для обміну інформацією, залучення зацікавлених організацій до спільної діяльності в рамках кластеру [2, с.101]. Д.е.н., професор І.Ю. Швець називає формування конкурентних переваг на основі доступності інформації одним із елементів комплексної концепції підвищення конкурентоздатності туристичних підприємств, об’єднаних в туристичний кластер [3, с.69-70]. М.В. Васільєва, зазначає, що інформаційна відкритість є ознакою, яка відображає ступінь інформаційного обміну між елементами кластера і зовнішнім середовищем, при цьому можна відмітити, що кластер, функціонування якого в стратегічному і тактичному сенсі спирається на фактичну і прогнозну інформацію (тобто розуміється низький ступінь невизначеності) має менший розрив між розрахунковим і прогнозним ефектом, аніж той кластер, в якому показник інформаційної відкритості має високу ступінь невизначеності [4, с.219-220].
Більша частину інформації, яка циркулює в контурі управління підприємством (групою підприємств) акумулюється, зберігається, обробляється та розподіляється бухгалтерією. В умовах налагодженої співпраці в рамках регіонального туристичного кластеру доцільно вести мову про “кластерний облік” з притаманними йому функціями та методологією ведення.
Кластерний облік повинен:
- базуватись на зміненій парадигмі в напрямку ціннісно-орієнтованого обліку з максимальним використанням досягнень у сфері інформаційної логістики та сучасних комунікаційних технологій;
- ґрунтуватися на взаємній довірі між учасниками кластеру;
- бути забезпечений необхідним рівнем державного регулювання окремих облікових процедур через прийняття відповідних стандартів та методичних рекомендацій;
- забезпечувати мінімізацію трансакційних витрат;
- інтенсифікувати обмін інформацією за умови створення необхідної технічної взаємодії;
- враховувати неформальний характер зв’язків між учасниками кластеру на основі декларації про партнерство з врахуванням гібридної форми інституційних угод між учасниками та безперешкодного виходу з асоціації;
- забезпечувати збереження конкурентного середовища компаній – учасників кластера, що полягає у можливості ведення останніми уособленого внутрішньогосподарського обліку та наявності конфіденційної інформації;
- забезпечувати мультиспрямованість неоднорідних облікових процедур, оскільки членами туристичного кластеру можуть бути такі різнопланові організації як банки, підприємства готельного бізнесу, автоперевізники тощо;
- максимально використовувати можливості внутрішньої стандартизації облікових процедур і механізмів за сприяння розробленої облікової політики.
Ефективна реалізація цих завдань, на наш погляд, можлива у випадку формування централізованої бухгалтерії за умови організації існування інститутів співробітництва у формі асоціації. Асоціація є управлінським і координуючим органом кластера і здатна налагодити належні інформаційні канали обміну між підприємствами-учасниками силами бухгалтерської служби з використанням новітніх інформаційних технологій. Така служба здатна виконувати функцію ядра, в якому акумулюється облікова інформація, згенерована всіма учасниками кластера. Повнота і правдивість інформації при цьому виходять на перший план.
Важливою проблемою механізму реалізації залишається делегування повноважень бухгалтерії асоціації та авторизація доступу до вихідної інформації учасників кластера, яка забезпечила б неможливість поширення конфіденційної інформації за межі кластерної системи.
Список використаних джерел
1. Кропинова Е.Г. Региональный туристский кластер как туристско-рекреационная система регионального уровня / Е.Г. Кропинова, А.В. Митрофанова // Региональные исследования. – 2011. – № 1. – С.40-46.
2. Дутова Т.И. Формирование современного туристско-рекреационного кластера как способ повышения конкурентоспособности российской экономики и ее регионов / Т.И. Дутова // Вестник НГУ. Серия: Социально-экономические науки. – 2010. – Том 10. Вып. 1. – С.99-106.
3. Швец И.Ю. Пространственно-региональная кластеризация туристического комплекса / И.Ю. Швец // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2011. – №2. – С.65-73.
4. Васильева М.В. Туристские кластеры: условия формирования и этапы развития / М.В. Васильева // Теория и практика сервиса: экономика, социальная сфера, технологии. – 2012. – №4 (14). – С.219-223.
| 
