Боровик Петро
к. е. н., доцент
Турчак Віталій
Уманський національний університет садівництва
м. Умань
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ДОХОДНОЇ БАЗИ СОЦІАЛЬНО-ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ В УКРАЇНІ
Україна взяла курс на реформування системи державного соціально-пенсійного страхування забезпечення. Першим кроком на шляху реформ, було запровадження саме єдиного соціального внеску (ЄСВ). Цей платіж, що справляється відповідно до вимог Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» замінив собою внески до чотирьох соціально-пенсійних фондів, що продовжують при цьому функціонувати в Україні.
Варто зазначити, що в 2010-2012 рр. адміністрування сплаченого ЄСВ здійснювали органи Пенсійного фонду України. Поряд з цим, не зважаючи на переформатування системи соціально-пенсійного страхування, бюджети вітчизняних державних соціально-пенсійних фондів на протязі 2010-2012 рр. залишаються фінансово залежними від державного бюджету [1].
Аналіз діяльності управління Пенсійного фонду України свідчить про гострий дефіцит власних надходжень бюджету Пенсійного фонду України – явище, характерне для всієї вітчизняної пенсійної системи [1].
Нині єдиним реальним джерелом погашення як дефіциту так і касових розривів бюджету Пенсійного фонду наразі є асигнування з державного бюджету. Саме цей метод вирівнювання доходної спроможності пенсійного бюджету використовується в практиці діяльності Пенсійного фонду [1].
Варто зазначити, що результати досліджень вітчизняних науковців демонструють, що аналогічною є ситуація з мобілізацією власних надходжень бюджетів решти вітчизняних державних цільових фондів, які, хоч і в меншій мірі, як Пенсійний фонд України, але теж забезпечують виконання своїх функцій як за рахунок власних джерел надходжень, так і за кошти, що надходять до їх бюджетів з державної казни [1].
В той же час, останніми роками кризові ситуації в фінансово-економічній сфері зумовлюють необхідність, з одного боку, перегляду напрямів використання бюджетних ресурсів, а з іншого, підняття рівня самодостатності бюджету Пенсійного фонду України та інших державних цільових фондів, що функціонують в сфері соціального страхування і соціального забезпечення громадян.
Саме тому з 2013 р. обов’язки щодо адміністрування функцію адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування було покладено на органи Міністерства доходів і зборів України (нині – Державної фіскальної служби України). Поряд з цим, не зважаючи на кардинальні реформи системи вітчизняного державного соціально-пенсійного страхування, єдиний соціальний внесок та вітчизняна система соціально-пенсійного забезпечення не стали належним чином виконувати свої завдання і функції, що й було причиною їх подальшої трансформації.
При цьому, найсуттєвіші кроки на шляху вдосконалення механізму справляння єдиного соціального внеску та соціально-пенсійного забезпечення громадян були зроблені в Україні в 2014-2015 рр. Зокрема, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 22.12.2014 р. № 1573 передбачено можливість зниження ставки єдиного соціального внеску шляхом застосування до базового її розміру, за яким внесок сплачується роботодавцями, шляхом застосування до кінця 2015 р. понижуючого коефіцієнта в розмірі 0,4 а з 01. 01. 2016 р. – 0,6. Поряд з цим, право на застосування такого коефіцієнта мають виключно ті платники ЄСВ, у яких загальна база нарахування платежу, порівняно з середнім показником за 2014 р., зросте не менше, ніж в 2,5 рази та середня заробітна плата, що виплачується таким роботодавцем, зросте, порівняно з 2014 р., не менше, як на 30 % і буде, при цьому, більшою від потрійного розміру мінімальної заробітної плати [2].
Іншим нормативно-правовим актом, що регулює відносини в сфері соціально-пенсійного забезпечення громадян, є Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 23.02.20 15 р. № 2212. Цим законом передбачено поетапне збільшення на 5 років пільгового пенсійного віку для жінок; поетапне підвищення на 5 років страхового стажу, необхідного для призначення пенсій; визначено, що для призначення пенсії необхідно використовувати дані про доходи, з яких сплачувались страхові внески за останні роки перед її призначенням. Крім того, зазначеним нормативно-правовим актом передбачено, що працюючим пенсіонерам з 2015 р. будуть виплачуватись пенсії в розмірі 85 % від призначеного їх рівня, але на період 2015 р. не менше 1423 грн. Законом також передбачено заборону на виплату спеціальних пенсій особам, що мають на них право, у разі, якщо вони продовжують працювати за місцем роботи, що дає право на такі пенсії [3].
Погоджуючись з позицією уряду, що останні реформи в сфері соціально-пенсійного страхування та забезпечення, дещо скоротять рівень дефіциту бюджету вітчизняних соціально-пенсійних фондів, зазначимо, що деякі із них, на наше переконання, не дадуть очікуваних результатів.
Зокрема, сумніви викликає доцільність передбачення можливості зменшення ставки єдиного соціального внеску з використанням понижуючого коефіцієнта, оскільки, з одного боку, умови його застосування є досить складними для їх виконання, а з іншого, без одночасного зменшення ставки податку на доходи фізичних осіб розраховувати на виведення з тіні доходів, що виплачуються у формі заробітної плати, скоріше за все, не варто.
Крім того зменшення розмірів пенсійних виплат для працюючих пенсіонерів може призвести до зростання в суспільстві соціальної напруги, чого допускати, на наше переконання, ні в якому разі не можна.
Поряд з цим, проблема належного формування дохідної бази вітчизняних соціально-пенсійних фондів для України залишається гостроактуальною. Для її вирішення під час фінансової нестабільності цілком реальним кроком на шляху збільшення доходів бюджетів вітчизняних соціально-пенсійних фондів може бути розширення бази справляння єдиного соціального внеску за рахунок окремих витрат громадян на придбання предметів розкоші, елітного житла, закордонних туристичних путівок, авіаквитків, а в найближчому майбутньому – квитків на космічні подорожі.
Список використаних джерел
- Загальнообов’язкове державне соціальне страхування, соціальний захист та пенсійне забезпечення у цифрах і фактах – К.: 2015. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.finrep.kiev.ua/download/mlsp_stat_dec2015.pdf.
- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення : Закон України № 2212 від 23.02.20 15 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу : zakon.rada.gov.ua/go/213-19.
- Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці : Закон України № 1573 від 22.12.2014 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу : zakon.rada.gov.ua/go/77-19.
| 
