Архів / Archive

Молдован Ж.А., к.с.-г.н., с.н.с., завідувач лабораторії,

Собчук С.І., молодший науковий співробітник

Хмельницька державна сільськогосподарська дослідна станція

Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН

с. Самчики Хмельницька обл., Україна

ДИНАМІКА НАРОСТАННЯ ЗЕЛЕНОЇ МАСИ ЗЛАКОВО-БОБОВИХ ТРАВОСТОЇВ СІНОКІСНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗА УКОСАМИ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНОГО

Аналіз наукових розробок з питань розвитку луківництва, зокрема створення високопродуктивних бобово-злакових травостоїв сінокісного використання свідчить про те, що по вивченню продуктивності багаторічних трав в одновидових та сумісних посівах із злаковими травами проведена велика кількість досліджень та отримані позитивні виробничі результати, що підтверджують їх довговічність та високу продуктивність [1-4]. Істотний недолік цих даних полягає в тому, що, як правило, вони, проводились по одному виду багаторічних бобових трав та їх сумішках із злаковими.

Тому актуальним для регіону є питання добору компонентів бобово-злакових травосумішок з метою виявлення стресотолерантних видів, насамперед, до фактора посухи, які набагато менше будуть реагувати зниженням врожайності на несприятливі кліматичні умови і забезпечать високу продуктивність, якість та енергетичну поживність корму, довговічність сіяних агрофітоценозів.

Дослідження в рамках поставленої проблеми проводилися впродовж 2012-2014 рр. на Хмельницькій державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН.

Кліматичні умови в різні періоди вегетаційного розвитку за роками досліджень мали істотні відхилення від середньобагаторічних показників, а тому були не зовсім сприятливими для росту і розвитку компонентів досліджуваних травостоїв, що, як наслідок,  впливало на формування їх продуктивності за укосами та роками .

Нашими дослідженнями встановлено, що за темпами наростання зеленої маси багаторічні злаково-бобові травосумішки внаслідок досить сприятливих в роки досліджень погодних умов квітня-травня  укісної стиглості у першому укосі досягали  у 2012 р. - за 40-44 днів, 2013 р. – за 32-37 днів, 2014 р. - за 37-39 днів  від початку відновлення вегетації, а середньодобовий приріст зеленої маси при цьому був найбільшим і коливався від 0,24 т/га до 0,51 т/га залежно від складу травосумішки (табл. 1).    

Оскільки, компоненти травосумішок мають різні темпи наростання зеленої маси, то за нашими підрахунками серед досліджуваних  травостоїв найвищі середньодобові прирости в першому укосі (0,41-0,51 т/га) зеленої маси забезпечили еспарцето-злакові, найнижчі (0,24-0,36 т/га) – травостої з включенням конюшини лучної. Травостої з включенням люцерни посівної за темпами наростання зеленої маси (0,39-0,50 т/га) у першому укосі були наближеними до травостоїв з включенням еспарцету.

Нерівномірність випадання опадів за умови підвищення середньодобових температур в роки досліджень призводило до збільшення періоду між першим та другим укосом до 40-45 днів та зменшення середньодобових приростів зеленої маси до 0,18-0,38 т/га. На відміну від першого  в другому укосі  найвищі темпи наростання  (0,29-0,38 т/га) зеленої маси за добу  забезпечили травосумішки  з включенням люцерни посівної. Середньодобовий приріст зеленої маси травосумішок з включенням конюшини лучної був значно нижчим і, відповідно, становив 0,18-0,27 т/га, а з включенням еспарцету - 0,26-0,32 т/га.

В третьому укосі бобово-злакові травостої досягали укісної стиглості за 44-49 днів, а середньодобовий приріст зеленої маси був найменшим і становив  0,13-0,27 т/га залежно від складу травосумішки. Як і в другому укосі  найвищі показники середньодобового приросту відмічено на ділянках з включенням люцерни посівної – 0,21-0,27 т/га. Середньодобовий приріст зеленої маси травостоїв з включенням конюшини лучної та еспарцету був значно меншим порівняно із травосумішками з включенням люцерни посівної і становив 0,13-0,18 т/га та 0,16-0,20 т/га відповідно.

Таблиця 1

Розподіл урожаю за укосами  та середньодобовий приріст зеленої маси двокомпонентних травосумішок, т/га (у середньому за 2012-2014рр.)

Примітка: у чисельнику – урожайність зеленої маси за укосами, т/га;

                  у знаменнику – середньодобовий приріст зеленої маси, т/га.

Четвертий укіс зеленої маси формували лише травосумішки з включенням люцерни посівної. Укісної стиглості такі травостої досягали за 47-49 днів, а середньодобовий приріст  зеленої маси склав  0,14-0,18 т/га.

Таким чином, середньодобовий приріст зеленої маси значною мірою залежить від виду компонентів травосумішок, умов зволоження та температурного режиму вегетаційного періоду, а неоднакові ритми наростання зеленої маси у травосумішках з різним видовим складом дозволяють визначити найоптимальніші їх поєднання і на цій основі покращити безперервність надходження зеленого корму без зниження його якості.

Список використаних джерел

1. Виговський, І.В. Продуктивність злаково-бобових травосумішок залежно від їх складу і удобрення на еродованих землях, виведених під залуження в умовах Лісостепу західного [Текст] : автореф.  дис.  канд. с.-г. наук: 06.01.12 / І.В. Виговський. – Вінниця, 2011. – 20 с.

2. Оліфірович, В.О. Продуктивність злаково-бобових травостоїв на схилах залежно від підбору багаторічних злакових трав у сумішках із лядвенцем рогатим [Текст] / В.О. Оліфірович // Корми і кормовиробництво. – 2011. – Вип. 68 – С. 98-100.

3. Сніговий, В.С. Добір багаторічних трав і травосумішок при залуженні чорноземно-лучних грунтів південного Степу [Текст] / В.С. Сніговий, С.П. Голобородько, Г.В. Сахно // Вісник аграрної науки. – 2005. – № 10. – С. 19-24.

4. Фатыхов, И.Ш. Агрофитоценозы на основе многолетних трав [Текст] / И.Ш.Фатыхов, Н.И.Касаткина, Ж.С. Нелюбина // Кормопроизводство. – 2007. – № 2. – С. 11-13.