Еш С.М., старший викладач кафедри фінансів
Київський національний університет харчових технологій,
м. Київ, Україна
РОЛЬ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ
Перехід України на шлях ринкових перетворень започаткував потребу в докорінних змінах у всій системі економічних відносин, у тому числі і в банківській системі.
Банківські установи на фінансовому ринку є особливим видом організацій і за багатьма критеріями відрізняються від підприємств та небанківських фінансових установ. Від фінансової кризи в Україні у 2008-2010 роках і на протязі останніх двох років найсильніше постраждали найбільші та великі банки. Найбільше ті банки, в яких керівництво проводило високоризикову політику щодо управління капіталом, ігнорувало вимоги щодо збалансованості активів і пасивів за строками, управляло ліквідністю переважно завдяки міжбанківським ресурсам, штучно підтримувало нормативи ліквідності за рахунок зустрічних міжбанківських операцій [1, с. 10].
Для підвищення фінансової стійкості та надійності банківської системи важливе значення має дослідження процесу удосконалення корпоративного управління.
Для вітчизняних банків проблемами, що пов’язані з корпоративним управлінням, можна визначити наступні:
- вплив політичних чинників на розвиток банківської діяльності;
- недостатня організація корпоративного управління;
- недосконале управління ризиками;
- не прозора структура капіталу банківських установ;
- недостатній рівень і якість вищого та середнього банківського менеджменту;
- міжбанківська конкуренція;
- недостатнє забезпечення системи управління необхідною інформацією тощо.
Визначені проблеми можна подолати за допомогою відомих заходів, що сформувалися на міжнародних банківських ринках, а також значну роль відіграє удосконалення корпоративного управління в діяльності банківських установ. Належний рівень банківського корпоративного управління – один з важливих чинників формування довіри громадян і господарюючих суб’єктів до банків. На протязі останнього року кошти з банків переважно вилучалися. Знизився рівень погашення кредитів. Тривала внутрішня політична нестабільність і не об’єктивне висвітлення в засобах масової інформації фінансового стану банків призвело до різкого зростання недовіри до банківських установ і, як результат, значного вилучення з банківської сфери коштів клієнтів.
Вихід з даної ситуації можливо забезпечити підвищенням актуальності задач удосконалення корпоративного управління в банківській системі, серед яких можна запропонувати наступні:
- великим банкам побудувати внутрішньобанківську систему управління, яка повинна забезпечити контроль за всіма банківськими операціями, що проводять філії та інші структурні підрозділи банків. Для регіональних банків розширити ринок банківських послуг і забезпечити здорову прозору конкуренцію;
- проведення ефективної роботи по залученню грошових коштів вкладників. Одним з важливих аспектів корпоративного управління – є захист інтересів вкладників, формування довіри у населення до всіх операцій, які проводять банківські установи;
- втілення нових банківських продуктів за допомогою нових комп’ютерних систем планування, контролю та управління ризиками;
- надання прозорої звітності про фінансовий стан банку. Кожна банківська установа повинна розробити власну комплексну інформаційну банківську політику. Кожний банк повинен бути заінтересованим в розкритті інформації про власників банків, про залучення коштів із зовнішніх і внутрішніх джерел, про участь у статутному капіталі іноземних банків тощо. Клієнти користуються послугами банків, але не володіють інформацією про власників;
- удосконалення кредитного портфеля банківської системи. Основною причиною значної кредитної заборгованості стали не прорахунки у використанні банками складних фінансових інструментів, банкрутства великих компаній тощо, а невиплати за звичайними кредитами, які в умовах конкурентної боротьби за частку ринку і високу маржу надавалися деяким банкам без достатнього забезпечення та належної оцінки платоспроможності позичальників [2, с. 427];
- залучення акціонерів до обговорення важливих питань щодо функціонування банку. Сучасний менеджмент вітчизняної банківської системи переважно орієнтується не на мобілізацію внутрішніх ресурсів, а на отримання кредитів рефінансування від Національного банку України та залучення коштів на міжбанківському ринку. Акціонери банку повинні приймати найактивнішу участь у формуванні капіталу, знати всі проблеми банку і разом з фахівцями знаходити вихід із кризових ситуацій.
Отже, підбиваючи підсумки, можна зробити наступні висновки: для підвищення стійкості і надійності банківської системи важливе значення має удосконалення системи корпоративного управління в банківських установах, яке повинно бути направлене на досягнення прозорості банків, ліквідності, що забезпечить довіру у населення і сформує позитивний імідж.
Список використаних джерел
- Карчева Г. Особливості функціонування банківської системи України
в умовах фінансово-економічної кризи [Текст] / Г. Карчева // Вісник НБУ. – 2013. – № 11. – С. 10 – 16.
- Фатюха В. Аналіз результатів діяльності банківської системи [Текст] / В.Фатюха, Л. Оката // Економічний аналіз: збірник наукових праць ТНЕУ – 2012. – Вип. 10. Ч. 1. – с. 424 – 427.
| 
