Єсіпова Н.Б., к. б. н., доцент, Дишук О.Ю., магістр
Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара
м. Дніпропетровськ, Україна
ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ СТАРТОВИХ КОРМІВ ДЛЯ КАНАЛЬНОГО СОМА
Збільшення об’ємів вирощування риби є одним з пріоритетних напрямів розвитку аграрно-промислового комплексу в Україні. Насьогодні рівень споживання населення цього цінного дієтичного продукту становить лише 30 – 40 % від фізіологічно обґрунтованих норм (не менш 20 кг на людину щорічно). Однією з основних причин слабкого розвиту вітчизняної рибної галузі є низька якість вітчизняних рибних комбікормів. Виробники змушені використовувати для годівлі риб імпортні дороговартісні корми, що приводить до збільшення собівартості риби в декілька разів [1]. Крім того, транспортування кормів з-за кордону часто буває тривалим і не завжди якісним за умовами зберігання товару.
Рибні корми, як відомо, мають у своєму складі компоненти, які легко окисляються (рибне, м'ясо-кісткове, кров’яне борошно, тваринні та рослинні жири, тощо). Строк їх зберігання досить обмежений (біля 1 місяця), перевищення якого приводить до швидкого накопичення в кормах високотоксичних сполук первинного окислювання жирів – гідроперекисів та вторинних продуктів окислення – альдегідів, кислот, циклічних та полімерних перекисів та інших продуктів. Ця проблема особливо актуальна для стартових кормів, що використовуються для годівлі личинок риб. Саме в цих кормах вміст швидкоокислюваних компонентів тваринного походження досягає 50 – 80%, а чутливість риб до продуктів окислення найбільш висока саме на ранніх етапах онтогенезу. Таким чином, пошук шляхів підвищення якості вітчизняних кормів та пролонгація строків їх використання є актуальною проблемою в сучасному рибництві.
Метою наших досліджень було виявлення впливу аскорбінової кислоти (вітаміну С) як природного антиоксиданту на доброякісність стартового корму та показники росту і життєздатності личинок риб. Відомо, що вітамін С в організмі виконує не тільки окислювально-відновну функцію, але й впливає на численні обмінні процеси, стимулює підвищення імунітету та росту риб.
Об’єктом досліджень були обрані личинки канального сому – цінного перспективного об’єкту індустріального рибництва. Дослідження проводились на базі Придніпровського тепловодного рибного господарства.
Потомків канального сому отримували шляхом штучного відтворення. Для експерименту використовували личинок 7-денного віку на етапі переходу їх з ендогенного на екзогенний тип харчування [2]. Середня маса личинок на початок досліду становила 46,8±1,23 мг. Риб висаджували в пластикові лотки об’ємом 1 м3 зі щільністю посадки 20 тис. шт./м3 згідно технологічної норми [3]. Годували личинок стартовим кормом РГМ-6М наступного складу: борошно рибне – 48 %; борошно м’ясо-кісткове – 5 %, борошно кров’яне – 5 %, сухий обрат – 5 %, дріжджі кормові – 6 %, шрот сонячний – 16 %, пшениця – 7 %, олія сонячна – 7 %, премікс вітамінний – 1 %. Добова доза корма складала 50 % від маси тіла, частота годівлі – 10 разів на добу. Температура води під час експерименту була оптимальною і коливалась в межах 26 – 28 оС. Експеримент тривав 10 діб до переходу личинок у наступну стадію – малька. Схема експерименту представлена в таблиці.
Таблиця 1 – Схема досліду та рибоводні показники личинок канального сома при використанні стартових кормів з вітаміном С.
|
Варіант
|
Доза вітаміну С в кормах, мг/кг
|
Показники якості корму
|
Рибоводні показники
|
|
перекисне число,
% І
|
кислотне число,
мг КОН
|
кінцева маса, мг
|
виживання, %
|
|
1
|
500
|
0,21
|
29,8
|
94,6±1,67
|
78
|
|
2
|
1000
|
0,17
|
27,3
|
108,2±2,44
|
83
|
|
3
|
2000
|
0,16
|
26,5
|
106,3±3,11
|
82
|
|
4
|
0
|
0,23
|
31,2
|
86,6±2,35
|
72
|
Вітамін С у вигляді водного розчину додавали в корм шляхом обприскування добової дози корму за рекомендаціями ДержНІОРГ. Протягом експерименту перевіряли ступінь окислення ліпідів у кормах за показниками перекісного та кислотного чисел. За рибогосподарськими нормами їх значення при годівлі молоді цінних видів риб не повинно перевищувати 0,2 % йоду для перекісного числа та 30 мг КОН для кислотного числа. Наприкінці досліду визначали середню масу личинок та відсоток їх виживання (табл.).
За результатами наших досліджень найкращі показники якості корму, приросту маси личинок та їх виживання були отримані при додавання до корму 1000 мг/кг вітаміну С (варіант 2). У цьому варіанті корм містив на 26 % менше токсичних перекісних сполук у порівнянні з контрольним кормом (варіант 4). Кінцева маса риб була вище контрольних показників на 20 % (різниця вірогідна, р ≤ 0,05). Відносний приріст маси досягав 131 %. Відсоток виживання був також самий високий – 83 %.
Зниження дози вітаміну С до 500 мг на 1 кг корму було менш ефективним. Різниця між показниками кінцевої маси в порівнянні з контрольним варіантом не досягала рівня вірогідності. При збільшенні дози вітаміну до 2000 мг/кг відбувалось суттєве пригнічення процесів окислення ліпідів у кормі, але на показники приросту маси та виживання личинок максимальна доза вітаміну не мала переважного впливу.
Таким чином, результати проведених досліджень показали ефективність введення аскорбінової кислоти (вітаміну С) у стартові корма для личинок канального сома в дозі 1000 мг/кг в якості стабілізатору окислювально-відновних процесів у кормі, а також росто- та імуностимулюючого компоненту.
Список використаних джерел
1. Грициняк, І.І. Науково-практичні основи раціональної годівлі риб [Текст] / І.І.Грициняк. – К.: «Рибка моя», 2007. – 306 с.
2. Калмыков, Л.В. Разведение и выращивание канального сома (Ictalurus punctatus (Raf.)) в тепловодных хозяйствах индустриального типа [Текст] : Автореф. … канд. биол. наук. – М., 1989. – 28 с.
3. Сборник нормативно-технологической документации по товарному рыбоводству. – Т. 2. – М.: Агропромиздат, 1986. – 318 с.
| 
