Архів / Archive

Аристархова Е.О., к.б.н., докторант

Інститут агроекології і природокористування НААН

м.Київ, Україна

ВТОРИННЕ ЗАБРУДНЕННЯ  ПИТНОЇ ВОДИ: ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ

Традиційна технологія підготовки питної води з використанням в якості дезинфікуючих засобів хлору та хлорвмісних реагентів призводить до її вторинного забруднення хлорорганічними речовинами, такими як хлороформ, що мають мутагенні та канцерогенні властивості [1]. Тому важливо здійснювати очищення питної води на основних етапах її підготовки. Особливо ретельно необхідно слідкувати за екотоксикологічними показниками води після отримання її з природних джерел та після знезараження і знебарвлення. Саме в цей час проходять найбільші зміни екотоксикологічного потенціалу води, призначеної для населення. Його коливання ґрунтуються також на сезонних змінах якості природних вод, в тому числі обумовлених розвитком фітопланктону [2].

Отже, для отримання питної води, яка є безпечною для людини, доцільно враховувати зазначені особливості, починаючи з вододжерел і закінчуючи водопідготовкою.

Метою проведених досліджень є виявлення протягом року періодів підвищених рівнів вторинного забруднення питної води, обумовлених активним розвитком фітопланктону, щодо визначення її небезпеки для населення.

Дослідження проводились протягом 2008-го року за загальноприйнятими методиками, які використовуються на КП «Житомиводоканал» [3-4].

Визначення якісного та кількісного складу водоростей у водозаборі “Відсічне” р. Тетерів проводили разом із співробітниками водоканалу шляхом гідробіологічного аналізу. Основний метод аналізу полягав у концентрації фітопланктону на мембранних фільтрах і подальшому підрахунку кількості водоростей з ідентифікацією у камері Ножотта [3]. Концентрацію хлороформу визначали газохроматографічним методом [4].

Хлороформ утворюється в питній воді в результаті хлорування та додавання хлорвмісних сполук. Хлор та гіпохлорит натрію реагують з органічними сполуками поверхневих вод, в результаті чого утворюється така хлорорганічна сполука як хлороформ.

Найбільша кількість органічних сполук надходить, як правило, у період «цвітіння води». Дози хлору, що додавались під час водопідготовки, суттєво впливали на зміну концентрації хлороформу. Найбільша кількість знезаражуючих речовин (хлору та коагулянту) була введена до складу води в травні, серпні та вересні. На зазначені періоди припадало зниження концентрації розчиненого кисню та збільшення каламутності і кольоровості води. Вміст хлороформу не повинен перевищувати 0,06 мг/дм³. З рисунку видно, що він був вищим за встановлений норматив. Пік перевищення припадав на весну, літо і осінь. Це у певній мірі пов’язано з розмноженням і відмиранням водоростей в цей період.

Рис. 1. Динаміка вмісту хлороформу у питній воді

Вторинне забруднення питної води обумовлене переважно вмістом сполук хлороформу та пов'язане з сезонними коливаннями розвитку фітопланктону. Оскільки вторинне забруднення є особливо небезпечним для споживачів (концентрація хлороформу перевищує ГДК), його необхідно ретельно контролювати, а за наявності ‒ вживати заходи з доочищення питної води.

Список використаних джерел

1. Международные и национальные стандарты качества питьевой воды в Украине. Сообщение 1. Тригалометаны [Текст] / Р.Е. Сова, Н.А. Корякина, С.В. Сноз, В.Ф. Шилина // Современные проблемы токсикологии. – 2001. – №3. – С.64–66.
2. Запольський, А.К. Очистка воды коагулированием [Текст] : монография / А.К. Запольський. – Каменец-Подольский : ЧП «Медоборы»-2006», 2011. – 296 с.
3. Методичні основи гідробіологічних досліджень водних екосистем / за редакцією В.І. Назаренка. –  Київ, 2002. – 51 с.
4. Унифицированные методы анализа вод [Текст] / Под ред. Ю.Ю. Лурье. – Москва : Химия, 1973. – 376 с.