Архів / Archive

Лапчинський В.В., к. с.-г. наук, доцент кафедри землеустрою і кадастру

Подільський державний аграрно-технічний університет

м. Кам’янець-Подільський,  Україна

ФОРМУВАННЯ ІНДИКАТОРІВ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ФОРСАЙТ ПРОГНОЗУВАННЯ 

Одним з основних методів управління земельними ресурсами є землеустрій, основною метою якого є регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень і суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин та розвитку продуктивних сил, створення спри­ятливого екологічного середовища і поліпшення природних ландшафтів.

Землеустрій зачіпає всі сфери сільськогосподарської діяль­ності, починаючи від утворення нових, упорядкування існуючих землеволо­дінь і землекористувань та закінчуючи облаштуванням території конкретних ділянок, на яких здійснюються виробничі процеси (обробіток ґрунтів, догляд за посівами, збирання врожаю). Це означає, що він є складовою частиною го­сподарського механізму агропромислового комплексу країни.

Роль землеустрою особливо зростає, виходячи із завдань земельної реформи, яка передбачає формування багатоукладної економіки на селі, забезпечення раціонального використання та охорони земельних ресурсів як найважливішого національного багатства [1]. 

Нові земельні відносини і умови господарювання формують принципово нові вимоги до сис­теми управління земельними ресурсами, зростає роль прогнозування при  проектуванні організації території в загальній системі процесу управління земельними ресурсами.

В європейській практиці для виділення пріоритетів, на основі базових сценаріїв розвитку науки, технології, суспільства та економіки, все частіше застосовують досить ефективний метод прогнозування – форсайт [2].

Форсайт – це  систематичні спроби оцінити довгострокові перспективи науки, технологій, економіки і суспільства, щоб визначити стратегічні напрямки досліджень, що здатні принести найбільші соціально - економічні блага [3].

Керуючись рекомендаціями  зі стратегічного Форсайту П. Бішопа [4], для застосування цього методу прогнозування  слід виконати наступні кроки:

• сформувати об'єкт досліджень (об’єкт визначається сферою проведення форсайт досліджень);
• визначити істотні умови - індикатори  (індикатори є цільовими показниками, яких ми хочемо досягти в майбутньому. Суттєві умови мають відображати якісну зміну і мали кількісне вираження);
•  провести сканування (етап передбачає вибір методів дослідження та проведення експертних опитувань);
• визначити альтернативи майбутнього (на цьому етапі виділяються тенденції  які можна спрогнозувати, виділяються зони невизначеності та формуються можливі сценарії  майбутнього);

• планування і виконання (етап передбачає розробку і створення дорожніх карт, включення всіх стейкхолдерів в обговорення майбутнього, зміну стратегії, формування нових проектів і програм).

Контроль за досягненням цілей управління земельними ресурсами, керуванням цим процесом, прийняттям рішень, оцінюванням ефективності використовуваних засобів і рівнем досягнення поставлених цілей вимагає розроблення відповідних критеріїв і показників, а саме індикаторів управління земельними ресурсами.

На думку А.С. Попова [5], починати формування індикаторів системи управління земельними ресурсами необхідно з визначення відносно точних вимог до них, а саме:

1) індикатори управління земельними ресурсами потрібні для того, аби сприяти розробці політики та відповідних рішень на всіх рівнях: село, селище, місто, район, область, країна;

2) ці індикатори мають реагувати на всі важливі занепокоєння, що виникають у процесі управління земельними ресурсами. Потрібні спеціальні індикатори, які враховують взаємодіючі системи і їх навколишнє середовище;

3) кількість індикаторів повинна бути максимально малою, але при цьому вони мають бути достатньо ефективними і надійними;

4) індикатори мають бути ясними, точними, зрозумілими і практичними. Вони повинні враховувати інтереси всіх учасників системи управління земельними ресурсами;

5) індикатори мають допомагати оцінювати життєдіяльність, визначення поточних подій, пов’язаних із управлінням земельними ресурсами.

Також індикатори мають працювати на дуже різній матерії-основі (одні вимірюються у вартісному вираженні, інші – кількісно), повинні бути достатньо стандартизованими. Цьому, зокрема, сприятиме виділення напрямів, які можна розподілити за такими групами:

- соціальна група – інтегрує проблеми рівності, справедливості, гарантій та захисту прав власності на землю та користування нею;

- екологічна група – об’єднує проблематику охорони та раціонального використання земель, родючості ґрунтів;

- економічна група – охоплює проблематику економічну, фінансову, виробництва, розвитку, менеджменту;

- інституційна (правова) група – інтегрує інституційні рамки та інституційні можливості у сфері земельних відносин.

Слід зауважити, що сканування взаємодії індикаторів сприятимуть виявлення нових трендів, які впливають на підвищення ефективності використання земельних ресурсів, що дозволить  визначити основні тенденції та віднайти у їх взаємодії сценарії майбутнього.  

Список використаних джерел

1. Мазій, Н.Г. Шляхи удосконалення управління земельними ресурсами [Електронний ресурс] / Н.Г.Мазій. – Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/343267.html (дата звернення : 16.10.2015 р.). – Заголовок з екрана.

2. Федулова, Л. І. Форсайт: сучасна методологія технологічного прогнозування [Текст] / Л. І. Федулова // Економіка і прогнозування. – 2008. – № 3. – С. 106–120.

3. Ben R. Martin. Technology foresight in a rapidly in a globalizing [Text] / International Practice in Technology Foresight. – Vienna: UNIGO. – 2002. – p.14.

4. Bishop P. Thinking about the Future, Guideline s for Strategic Foresights. Social Technologies / P. Bishop, A. Hines. – Washington, 2007. – 98 р.

5. Попов А.С. Індикатори системи управління земельними ресурсами [Електронний ресурс] / А.С. Попов. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Chem_biol/Vldau/APK/2011_18_2/files/11poamsi.pdf (дата звернення : 16.10.2015 р.). – Заголовок з екрана.