Мирна О. В., к.е.н., доцент кафедри менеджменту
Полтавська державна аграрна академія
м. Полтава, Україна
УПРАВЛІННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ВИРОБНИЦТВОМ: КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ
Розглядаючи класифікацію витрат, важливо вивчити зарубіжний досвід. Так, в Україні, як і в більшості країн світу, розрізняють витрати прямі і непрямі, постійні й змінні, витрати на продукцію і витрати періоду. Відмінною особливістю у зарубіжній практиці є можливість самостійного вибору класифікації витрат, яка визначається потребами користувачів [2, с. 229].
Існуюча і використовувана у виробничо-господарській діяльності вітчизняних сільськогосподарських підприємств класифікація витрат не повністю відповідає сучасним економічним умовам. Зокрема, відсутній поділ витрат стосовно прийняття управлінських рішень, що є надзвичайно актуальним в кризових умовах господарювання. На нашу думку, для аналізу і планування виробничої діяльності необхідне ефективне управління витратами, тому в практиці сільськогосподарських підприємств доцільно використовувати класифікацію витрат західноєвропейських підприємств, адаптовану до потреб прийняття оперативних та стратегічних управлінських рішень (табл. 1).
Для прийняття управлінських рішень вкрай необхідно розрізняти релевантні та нерелевантні витрати. Релевантні витрати можуть бути змінені внаслідок прийняття рішень, натомість нерелевантні витрати не залежать від прийняття рішень.
Важливість такої класифікації витрат в сільському господарстві зумовлена необхідністю прийняття рішень щодо вибору основних матеріальних, трудових, фінансових та інших видів ресурсів та можливості використання власної основної, супутньої і побічної продукції (зерно, молоко, корми власного виробництва тощо) для внутрішньогосподарських потреб.
Таблиця 1
Класифікація витрат стосовно управління виробничою діяльністю сільськогосподарських підприємств
|
Напрямки
|
Назва витрат
|
|
Оцінка запасів та визнання фінансового результату
|
Вичерпні (спожиті) та невичерпні (не спожиті)
|
|
Витрати на продукцію та витрати періоду
|
|
Прямі та непрямі
|
|
Основні та накладні
|
|
Прийняття рішень
|
Релевантні та нерелевантні
|
|
Постійні та змінні
|
|
Маржинальні та середні
|
|
Дійсні та можливі
|
|
Контроль виконання
|
Контрольовані і неконтрольовані
|
Наприклад, на сільськогосподарському підприємстві вирішується питання: відгодовувати велику рогату худобу, свиней, овець тощо власними кормами чи купованими, при цьому зерно, з якого будуть виготовлені власні корми, можна реалізувати за прийнятною ціною. Для прийняття управлінського рішення необхідно визначити релевантні витрати за обома варіантами, проаналізувати одержані результати і прийняти відповідне рішення, обравши оптимальний варіант розвитку подій.
Ще один приклад: розглядається питання – придбати нову біогазову установку або взяти її в оренду. У цьому разі вартість біогазової установки та орендна плата є релевантними витратами, на відміну від вартості витрачених на її обслуговування мастильних матеріалів, витрат на заробітну плату обслуговуючого персоналу, які є нерелевантними витратами, оскільки вони матимуть місце в обох випадках.
Абсолютна величина постійних витрат із збільшенням (зменшенням) виходу продукції істотно не змінюється. Лише при істотних змінах обсягу виробництва коли виникають істотні зміни виробничої і організаційної структури підприємства, стрибкоподібно зміцнюється величина постійних витрат, після чого вона знову залишається тривалий період часу постійною. Серед постійних виділяють витрати на утримання і експлуатацію будівель і споруд, організацію виробництва, управління.
Загальна сума змінних витрат за певний період залежить від обсягу виготовленої продукції. Лише змінні виробничі витрати слугують базою ціноутворення. Так, до змінних витрат при виробництві молока в сільськогосподарському підприємстві І. С. Воронецька, О. М. Рибаченко,
О. О. Корнійчук відносять витрати на корми, засоби захисту тварин, відрядну зарплату працівників молочнотоварної ферми, вартість електроенергії, палива, запасних частин, ремонтних та будівельних матеріалів для поточного ремонту технологічного обладнання ферми, витрати на збут тощо [1, c. 42].
Змінні виробничі витрати становлять базу при визначенні маржинальних (граничних) витрат, а за допомогою останніх встановлюють оптимальні обсяги виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції, що забезпечують максимум прибутку.
Характерною особливістю маржинальних витрат є те, що вони знижуються в розрахунку на одиницю продукції зі збільшенням обсягів виробництва. Вони розглядаються як витрати на виробництво додаткової одиниці продукції.
Середні витрати являють собою середній розмір витрат на виготовлення одиниці продукції чи наданої послуги в сільському господарстві.
Дійсні (реальні) витрати – це витрати, які вимагають сплати грошей або витрачання інших активів. Ці витрати відображаються в аналітичних та синтетичних бухгалтерських регістрах у міру їх виникнення.
Можливі витрати (втрати) – це вигода, яка втрачається, коли вибір одного напрямку дії вимагає відмовитися від альтернативного рішення. Наприклад, сільськогосподарське підприємство розглядає альтернативу використання вільних обігових коштів: придбати цінні папери або вантажний автомобіль і здати його в оренду. У цьому разі релевантні витрати для наведених варіантів становлять суму дійсних витрат та можливих витрат. Можливі витрати не відображають в облікових регістрах і беруться до уваги тільки в разі використання обмежених ресурсів.
Отже, саме поділ загальної суми витрат та групування їх за певними ознаками дає змогу оцінювати їх поведінку та залежність від обсягу виробництва сільськогосподарської продукції або вплив на нього. Об’єктивний аналіз та оцінка поведінки різних видів витрат дає змогу менеджерам приймати управлінські рішення щодо регулювання обсягів та структури виробництва. При цьому не завжди можна віддати перевагу нарощуванню обсягів виробництва навіть за сприятливої ситуації на ринку, оскільки виробництво зазвичай здійснюється при певній обмеженості ресурсів (відсутності достатнього обсягу сировини, недостатньої забезпеченості технологічним обладнанням).
Список використаних джерел
- Воронецька, І. С. Застосування маржинального аналізу для оцінки ефективності використання кормів у молочному скотарстві [Текст] /
І. С. Воронецька, О. М. Рибаченко, О. О. Корнійчук // Агросвіт. – 2013. – № 6. – С. 39-45.
- Собченко, А. М. Удосконалення систем і методів обліку витрат та калькулювання собівартості сільськогосподарської продукції [Текст] /
А. М. Собченко // Вісник СевНТУ : зб. наук. пр. – 2012. – Вип. 130. – С. 228-233. – (серія «Економіка і фінанси»).
| 
