Чорнобай Микола
к.е.н., доцент кафедри економіки підприємств
Чорнобай Лариса
к.е.н., доцент кафедри економіки підприємств
Подільський державний аграрно-технічний університет
м. Кам’янець-Подільський, Україна
ОЦІНКА БІДНОСТІ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
Основними проблемами в сільській місцевості є високий рівень безробіття, посилення міграції сільського населення, скорочення мережі закладів соціально-культурного призначення, зношеність та застарілість їх матеріально-технічної бази, брак ресурсів для збереження і відтворення виробничого потенціалу села, бідність. Ці та інші проблеми зберегли свою актуальність до цього часу, а їхній негативний вплив на розвиток сільських територій обмежує можливості формування та використання соціально-економічного потенціалу села. Вказані дисфункції знаходять своє відображення як на загальнодержавному рівні, так і в контексті життєдіяльності сільських територій окремих регіонів.
Дослідження показали значне зниження соціальних стандартів в Україні. Розміри прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії знаходилися на рівні, близькому до порогу бідності у світі. Як зауважують експерти, ситуація посилюється війною і тотальною безвідповідальністю.
Занижений рівень прожиткового мінімуму дозволяє приховувати реальний рівень бідності в Україні. За показником абсолютної бідності (кількість громадян, які витрачають менше фактичного прожиткового мінімуму) в Україні 2014 року кожен п'ятий громадянин жив за її порогом.
В умовах стримування життєвих стандартів і грошових виплат доцільно буде розраховувати рівень бідності за еквівалентними загальними доходами.
За даними за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України моніторинг показників бідності за багатовимірною оцінкою охарактеризуємо в таблиці 1.
Таблиця 1
Оцінка бідності населення України за середньодушовими еквівалентними загальними доходами у місяць, %
|
Частка населення із середньодушовими еквівалентними загальними доходами у місяць, нижчими
|
2012 р.
|
2013р.
|
2014 р.
|
|
місто
|
село
|
місто
|
село
|
місто
|
село
|
|
- Прожиткового мінімуму
|
6,2
|
10,2
|
7,1
|
10,8
|
8,3
|
9,3
|
|
- 60% медіанного рівня загальних доходів
|
7,5
|
6,4
|
8,2
|
7,5
|
7,4
|
7,3
|
|
- 75% медіанного рівня загальних доходів
|
21,5
|
16,6
|
22,4
|
19,4
|
20,6
|
19,2
|
Джерело: [1, 2].
Дослідження показали, що рівень бідності сільського населення за відносним критерієм (75 % медіанного значення еквівалентних загальних доходів) протягом досліджуваного періоду зріс з 16,6% в 2012 році до 19,2% в 2014 році. Натомість у місті рівень бідності за відносним критерієм за досліджуваний період зменшився з 21,5% в 2012 році до 20,6% в 2014 році, наблизившись до показників сільської місцевості. При цьому у звітному році вказаний показник в містах перевищував відносний рівень бідності у сільській місцевості на 1,4 в.п.
За останні три роки рівень крайньої бідності (60 % медіанного значення еквівалентних загальних доходів) на селі зріс на 0,9 в.п. і склав в 2014 році 7,3%. Натомість в міських поселеннях протягом досліджуваного періоду відбулося незначне зменшення крайньої бідності на 0,1 в.п. (до 7,4% в 2014 році).
Протягом досліджуваного періоду рівень бідності за абсолютним критерієм на селі знизився з 10,2% в 2012 році до 9,3% в 2014 році. В звітному році рівень абсолютної бідності в місті був нижчим на 1,0% ніж у сільській місцевості, хоча й зріс за досліджуваний період з 6,2% в 2012 році до 9,3% в 2014 році. Отже, протягом досліджуваного періоду розрив у показниках бідності між містом і селом значно скоротився.
Проте вважаємо, що вище приведені показники не об’єктивно характеризують рівень бідності сільського населення, оскільки прожитковий мінімум в Україні є значно заниженим. Для більшої об’єктивності необхідним є порівняння ресурсів сільського населення (еквівалентних загальних доходів) і межі бідності за стандартами ООН.
Для оцінки бідності використаємо кумулятивну частку населення України за середньодушовими еквівалентними загальними доходами в місяць, нижчими певної межі (табл. 2). Порівнявши її з межею бідності для країн Центральної та Східної Європи отримаємо частку населення регіону, яке проживає за межею бідності.
Таблиця 2
Кумулятивна частка населення України за середньодушовими еквівалентними загальними доходами у місяць, %
|
Групи населення із середньодушовими
еквівалентними загальними доходами у місяць, нижчими
|
2012 р.
|
2013 р.
|
2014 р.
|
Відхилення між селом і містом,
(+, -)
|
|
|
місто
|
село
|
місто
|
село
|
місто
|
село
|
|
|
в 2012 році
|
в 2013 році
|
в 2014 році
|
|
|
480 грн.
|
0,2
|
0,3
|
0,1
|
0,0
|
0,1
|
0,1
|
-0,1
|
0,1
|
0,0
|
|
|
840 грн.
|
2,3
|
4,3
|
2,0
|
3,4
|
1,2
|
2,2
|
-2,0
|
-1,4
|
-1,0
|
|
|
1200 грн.
|
12,6
|
18,6
|
10,1
|
14,6
|
9,1
|
10,1
|
-6,0
|
-4,5
|
-1,0
|
|
|
1560 грн.
|
34,7
|
47,5
|
29,7
|
39,2
|
28,1
|
29,5
|
-12,8
|
-9,5
|
-1,4
|
|
|
1920 грн.
|
55,2
|
70,2
|
50,5
|
63,6
|
50,0
|
54,9
|
-15,0
|
-13,1
|
-4,9
|
|
|
2280 грн.
|
70,2
|
82,8
|
67,2
|
79,8
|
66,2
|
72,3
|
-12,6
|
-12,6
|
-6,1
|
|
|
2640 грн.
|
80,3
|
90,8
|
78,4
|
88,7
|
78,1
|
83,4
|
-10,5
|
-10,3
|
-5,3
|
|
|
3000 грн.
|
87,2
|
94,3
|
86,0
|
93,7
|
85,9
|
91,2
|
-7,1
|
-7,7
|
-5,3
|
|
|
3360 грн.
|
91,3
|
96,3
|
91,0
|
96,6
|
91,1
|
94,5
|
-5,0
|
-5,6
|
-3,4
|
|
|
3720 грн.
|
94,1
|
97,9
|
93,2
|
98,3
|
93,7
|
96,8
|
-3,8
|
-5,1
|
-3,1
|
|
|
Межа бідності, визначена ООН для країн Центральної та Східної Європи (гривневий еквівалент $5 США, розрахованого Світовим банком в розрахунку на одну особу на місяць)
|
1194,0
|
1198,5
|
2893,5
|
х
|
х
|
х
|
|
Джерело: розраховано на основі [1, 2, 3].
Дослідження показали, що за останні три роки в матеріальному добробуті сільського населення України відбувалися значні зміни. Так, в 2012 році частка сільського населення із середньодушовими еквівалентними загальними доходами у місяць, нижчими межі бідності ООН для країн Центральної та Східної Європи, складала близько 18%, тоді як в міських поселеннях – близько 12%. До 2013 року матеріальний добробут населення зріс і вказаний показник в сільській місцевості вже склав близько 14%, а в місті – близько 10%.
Зовнішня агресія, різке загострення економічної кризи в 2013-2014 роках привело до значного зубожіння переважної частини як сільського, так і міського населення. При цьому частка населення з середньодушовими еквівалентними загальними доходами у місяць, нижчими межі бідності ООН для країн Центральної та Східної Європи в 2014 році склала близько 85% міських жителів і понад 90% сільського населення.
Вважаємо, що для підвищення рівня життя населення та зниження бідності перш за все необхідно встановити об’єктивні соціальні стандарти, які були б не результатом політичного компромісу, а наслідком обґрунтованих розрахунків на основі їх фактичних потреб і видатків з орієнтацією на світові соціальні стандарти.
Список використаних джерел
- Витрати і ресурси домогосподарств України у 2010 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України): Статистичний збірник. Частина 1. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/Arhiv_u/17/Arch_vrd_zb.htm.
- Витрати і ресурси домогосподарств України у 2014 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України): Статистичний збірник. Частина 1. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/Arhiv_u/17/Arch_vrd_zb.htm.
- Статистичний щорічник України за 2014 рік. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ukrstat.org/uk/druk/publicat/Arhiv_u/
|
