Ушкаренко Юлія
д.е.н., професор, завідувач кафедри економічної теорії
Херсонський державний університет
м. Херсон, Україна
ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ПРИ КООПЕРУВАННІ
Сільськогосподарська кооперація – це компонент ринкової економічної системи. В цій якості вона заповнює певну конкурентну нішу, обслуговуючи товаровиробників, у яких є необхідність і можливість виходу на ринок, але яким важко це робити без взаємодії з іншими носіями таких же потреб. Умови і масштаби кооперативної діяльності, її економічна і соціальна ефективність пов’язана з рівнем розвитку економічної системи. Кооперація тісно пов’язана з інтеграцією. Якщо кооперація – це співробітництво, сумісна діяльність самостійних фізичних і юридичних осіб з метою виробництва продукції (послуг) і реалізації власних інтересів, то інтеграція – процес зближення й об'єднання господарюючих суб'єктів у єдине ціле. Ці явища мають одну основу – поділ праці й виробництва, проте виявляються через різні види кооперативних зв’язків по горизонталі та вертикалі.
У сучасній світовій економіці сформувалися цілі групи галузей, що технологічно, економічно й організаційно тяжіють до сільського господарства. Процес їхнього зближення одержав назву "агропромислової інтеграції". Агропромислова інтеграція – це організаційно-економічне поняття, що характеризує свідоме, регульоване об’єднання і розвиток в єдиному господарському організмі спеціалізованих сільськогосподарських і промислових виробництв [1, с. 29, 30].
Розрізняють горизонтальну, вертикальну та змішану інтеграцію [1, с. 28, 2; 3]. Усі три види взаємозалежні, взаємообумовлені й виражають, з однієї сторони, сучасний процес концентрації виробництва в цілому, а з іншої – якісні зрушення в розвитку матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств, міжгосподарських та агропромислових формувань. Спеціалізація і концентрація сільськогосподарського виробництва, його перехід на промислову основу, здійснювані в широких масштабах на основі горизонтальної інтеграції, неможливі без міцних зв’язків сільського господарства з підприємствами переробної промисловості. Водночас виробничо-економічне й організаційне єднання суміжних підприємств і галузей промисловості відбувається як результат поглиблення спеціалізації і концентрації сільськогосподарського виробництва на базі інтенсивного розвитку внутрішньогалузевих зв’язків.
Сільськогосподарська кооперація може мати місце практично в усіх сферах аграрного сектора. При кооперації можна забезпечити оптимальну концентрацію виробництва, зміцнити зв’язки між учасниками кооперації, підвищити продуктивність праці і знизити собівартість продукції. Процеси горизонтальної інтеграції, які виникають при кооперуванні, дозволяють укрупнити виробництво, поглибити його спеціалізацію і розподіл праці. При вертикальній інтеграції збільшуються виробничі потужності, зміцнюються виробничо-економічні зв’язки між партнерами (рис.1).
Розвиток вертикальної інтеграції забезпечує певний економічний ефект, що може розглядатись у трьох площинах:
1. Економія завдяки збільшенню масштабу виробництва – техніко-технологічна економія, отримана в результаті концентрації виробництва, дозволяє розширити межі оптимального використання техніки й обладнання. При цьому виникає так званий технічний ефект масштабу, що дозволяє оцінити зміни, які відбуваються за рахунок збільшення розмірів виробництва [4, с. 140]. Результативність ефекту масштабу багато в чому визначається характером ринків, у яких суб’єкти господарювання виступають як продавці й покупці. Чим більше розосереджено діють сільськогосподарські товаровиробники, тим їм складніше реалізувати свої інтереси в розумінні розширення масштабів діяльності. В умовах невизначеності збуту переваги залишаються за великим товарним виробництвом, здатним запропонувати більший обсяг продукції за нижчих витрат. Це явище має назву ринкового ефекту масштабу [4, c. 140]. Воно реалізується в тому випадку, коли товаровиробники консолідують свої дії на стадії збуту за допомогою організації кооперативів.
2. Економія завдяки диверсифікації діяльності, тобто економія на різноманітності виробленої продукції й освоєнні нових ринків збуту. Механізм реалізації цього виду економії базується на організації багатопрофільної діяльності, або ефекту широти асортименту, якщо виробничі витрати знижуються мірою диверсифікації виробництва.
![](/Images/2016_13.jpg)
Рис. 1. Процеси інтеграції при кооперуванні
3. Економія трансакційних витрат. Трансакція (від англ. transaction – ділова операція) означає взаємодію суб’єктів з приводу економічних благ. Під трансакційними витратами розуміють витрати, пов’язані з обміном і захистом правомочності власності [1, с. 31]. На макрорівні при зміні трансакційних витрат використовується поняття "трансакційний" сектор. До нього входять витрати оптової і роздрібної торгівлі, банківської сфери, а також на утримання державного апарату. На мікрорівні цей показник розраховується на підставі постійних витрат у собівартості продукції і послуг.
О. Чаянов розглядав кооперацію саме як процес вертикальної концентрації сільського господарства, що виникає в тому випадку, коли "контроль над системою торговельних, елеваторних, меліоративних, кредитних і перероблюючих сировину підприємств, концентруючих і здійснюючих керівництво процесом сільськогосподарського виробництва, частиною або цілком належить не власникам капіталу, а організованим дрібним виробникам, які вклали в підприємства свої капітали або ж зуміли створити капітали суспільні" [5, с. 137]. Досягнення стабілізації та перехід до динамічного розвитку аграрного сектора в майбутньому значно буде залежати від ступеня розвитку кооперативних відносин на селі.
Список використаних джерел
- Минаков И.А. Кооперация и агропромышленная интеграция в АПК / И.А. Минаков – М.: Колос С, 2007. – 264 с.
- Бакай С.С. Основи теорії і практики сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів / С.С. Бакай, А.О. Пантелеймоненко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2002. – № 4. – С. 65-71.
- Андреева Н.М. США: специализация сельского хозяйства / Н.М. Андреева – М., 1994. – 36 с.
- Ткач А.В. Сельскохозяйственная кооперация: учеб. пособие / А.А. Ткач – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К", 2005. – 364 с.
- Чаянов А.В. Крестьянское хозяйство: Избранные труды / А.В. Чаянов – М.: Экономика, 1989. – 492 с.
|