Ільків Євген
к.техн.н., доцент,
Галярник Мирон
асистент
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
м. Івано-Франківськ, Україна
МАГНІТОМЕТРИЧНА ІНФОРМАЦІЯ, ЯК СКЛАДОВА АГРОХІМІЧНОГО ПАСПОРТА ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
Геомагнітне поле Землі та його зміни в часі впливають на ріст і формування рослин і, відповідно, на врожайність. Магнітне поле земельної ділянки складається з геомагнітного поля Землі, магнітних властивостей підстилаючих земельну ділянку гірських порід, грунту, а також з магнітних властивостей насіння, рослин та внесених мінеральних або органічних добрив. У деяких випадках (охоронні зони металомістких, електромагнітних інженерних комунікацій) магнітне поле ділянки буде за походженням штучне і, відповідно, до інших аналогічних сусідніх земельних ділянок буде аномальним.
Основним об’єктами агрохімічних вивчень є рослинність, ґрунти та добрива. Геофізика деколи застосовують для вивчення магнітних величин гірських порід та ґрунтів приповерхневого прошарку земної кори. Її також використовують для проведення археологічної розвідки. Проте використання геофізичних методів для встановлення магнітних властивостей насіння, рослин, мінеральних та органічних добрив – відсутнє.
Науковими дослідженнями [1, 2, 3] доказано, що від розміщення в ґрунті насіння, зерен відносно силових ліній геомагнітного поля змінюються процеси проростання (магнітотронізм), тобто для збільшення урожайності агрономам необхідно знати величини геомагнітного поля та їх зміни в часі і просторі. Проте такі магнітометричні дані відсутні в агрохімічному паспорті земельної ділянки. На магнітні властивості ґрунтового покрову земельної ділянки також впливає топографія, ландшафт та характер сільськогосподарської обробки.
Сучасні високочутливі квантові, протонні магнітометри, які виконані в пішохідному варіанті, та автомобільне магнітне знімання з простою і закоординованою в системі WGS-84 обробкою магнітометричних вимірювань з нанесенням на топографічний план земельної ділянки дозволяють [4] оперативно відстежувати зміни геомагнітного поля і, відповідно, вносити зміни у посіви. В окремих випадках магнітометричними вимірюваннями можна виявити забруднення ґрунтового покрову важкими металами.
Отже, магнітометричні роботи дозволять не тільки досліджувати магнітні властивості складових агросистеми, а і виконувати моніторинг геомагнітного поля земельних масивів, а також окремих ділянок з практичними рекомендаціями щодо проведення посівів. Тому необхідно в агрохімічному паспорті [5] наводити результати досліджень геомагнітного поля земельної ділянки.
Список використаних джерел
1. Про затвердження «Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки». http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1517-11.
2. Бено Ю. Й. Дослідження впливу постійного магнітного поля на проростання насіння PHYSOSTECIA VIRGINIANA ALBA (L.) BENTH. /Ю. Бено, М. Дика, К. Скварко // Біологічні Студії / Studia Biologica. – 2013. – Том 7/ № 3. – С. 107–114.
3. Броварець О. О. Прогностично-компенсаційна технологія змінних норм внесення технологічного матеріалу на основі уточнення даних ґрунту / О. Броварець // Сільськогосподарські машини. – 2014. – Випуск 27. – С. 3–15.
4. Магниторазведка: Справочник геофизика / Под ред. В. Е. Никитского, Ю. С. Глебовского. – 2-е изд., перараб. и доп. – М.: Недра, 1990. – 470 с.: ил.
5. П. П. Мельник, М. І. Орлюк, А. А. Роменець. Вплив магнітного поля Землі на врожайність пшениці озимої в просторово-часовому вимірі. – Збалансоване природокористування. – 2014. – №1. – С. 85–92.
| 
