Архів / Archive

Свистунова Ірина

к.с-г.н., старший викладач

Національний університет біоресурсів і природокористування України

м. Київ

ВПЛИВ СТРОКУ СІВБИ ТА СОРТУ НА ПОЖИВНІСТЬ ЛИСТОСТЕБЛОВОЇ МАСИ ТРИТИКАЛЕ ОЗИМОГО

Успішне ведення галузі тваринництва неможливе без добре налагодженого кормовиробництва. Однак, як показує практичний досвід, господарство з набором для вирощування у 5-6 основних культур не в повній мірі справляється з поставленим завданням [3]. Це пов’язано як з обмеженим періодом їх використання, так і з незбалансованістю корму за перетравним протеїном. У зв’язку з цим, актуальним є пошук нетрадиційних рослин, здатних не тільки конкурувати з добре відомими культурами, але й значно переважати їх за господарсько-цінними показниками та стійкістю до несприятливих кліматичних умов, мати широку екологічну пластичність та забезпечувати стабільно високу продуктивність [4]. Однією з таких культур є тритикале озиме.

Відомо, що на кормові цілі вегетативну масу озимих зернових культур використовують в період від фази трубкування до фази повного колосіння. Однак не лише культури, але і їх сорти значно відрізняються між собою за хімічним складом та поживністю зеленої маси [1; 2]. Виходячи з цього, дослідженнями передбачалось вивчити та удосконалити технологічні основи підвищення продуктивності різних за скоростиглістю сортів тритикале озимого.

Польові дослідження проводили на полях кафедри кормовиробництва, меліорації і метеорології у ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» на чорноземах типових малогумусних крупнопилувато-середньосуглинкових. Об’єкт досліджень – озимі культури: жито (контроль) та тритикале (ранньостиглі: АД 3/5, АД 44; середньостиглі: АДМ 9, Поліський 29; пізньостиглі: АДМ 11, АД 52), висіяні у п’ять календарних строків. Розмір посівної ділянки – 36 м², облікової – 25 м². Попередник – кукурудза на силос.

Згідно результатів досліджень встановлено, що найбільш продуктивними за збором кормових одиниць виявились ранньостиглий сорт АД 3/5 (1,32-2,04 т/га) та пізньостиглий АД 52 – 1,26-1,96 т/га. Зазначені сорти переважали решту сортів тритикале і за збором перетравного протеїну – відповідно, 0,20-0,30 та 0,19-0,29 т/га. За рахунок недостатньо потужного травостою на жовтневих посівах, вихід кормових одиниць не перевищував 1,03-1,32 т/га, в той час як за сівби 15 вересня становив 1,58-2,04 т/га. Така ж залежність від строків сівби відмічалась і щодо збору перетравного протеїну – 0,15-0,20 та 0,23-0,30 т/га, відповідно. Серед досліджуваних сортів за вмістом сухих речовин у фазі трубкування виділялись сорти АД 3/5, АД 52, у фазі колосіння АД 3/5 та Поліський 29, у фазі цвітіння – АДМ 9 та АД 52.

Таким чином, шляхом добору сортів та зміщення календарних строків сівби тритикале озимого можна опосередковано управляти інтенсивністю накопичення сухої речовини та збором перетравного протеїну.

Список використаних джерел

1. Каленська, С. М. Використання озимого тритікале в зеленому конвеєрі [Текст] / С. М. Каленська // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – 2000. – № 5. – С. 8-11.
2. Кириченко, В. В. Науково-практичні підходи до вирощування тритикале [Текст] / В. В. Кириченко, А. П. Білітюк // Збір. наук. пр. Ін-ту землеробства УААН. – 2005. – Вип. 3. – С. 47-56.
3. Кочурко, В. И. Роль тритикале и её смесей в укреплении кормовой базы [Текст] / В. И. Кочурко, А. А. Пугач, Е. А. Павловская // Зерновое хазяйство. – Москва. – 2005. – № 3. – С. 9-10.
4. Рахметов, Д. Б. Роль нових культур у забезпеченні сталого розвитку кормовиробництва в Україні [Текст] / Д. Б. Рахметов // Корми і кормовиробництво. – 2003. – № 51. – С. 142-145.